Зроблений, прочитаний, укритий,вишитий,міцніючий,захоплений, овіяний, потемнілий, сяючий, біліючий, помолоділий, дарований, усміхнений, поєднаний, розкритий.
Сирота Наталка жила в кривобокiй халупчинi на околицi села. Була вона нiма i вродлива, наче квiточка.
У наймах Наталка заробила теля, з теляти виросла телиця. Була то єдина Наталчина втiха. Та довелося продати телицю сусiдовi, бо не було чого їсти.
Вечорами, коли череда верталася в село, Наталка стояла бiля ворiт.
Ось показувалася сiра телиця, вона була гарна, сита. Шерсть на нiй аж вилискувала. Телиця повертала до Наталки голову й мукала. Наталка прожогом кидалася до неї, обвивала руками її мiцну шию, починала цiлувати морду. Теличка стояла наче вкопана. Наталка виймала невеличку скибку хлiба, давала теличцi, а сама знов цiлувала мiцну сiру шию…
Тут на Наталку гримав пастух. Вона вiдпускала телицю, проводила рукавом по очах i сумно дивилася їй услiд. (За О. Кониським, 120 сл.)
Завдання
O Дiбрати синонiми до слiв прожогом, гримати, кривобока, халупчина.
O Написати докладний переказ.
Орiєнтовний план
1. Нiма сирота Наталка.
2. Єдина Наталчина втiха.
3. У чеканнi череди.
4. Гарна сита телиця.
5. Наталка цiлує телицю.
6. Скибка хлiба.
7. Наталка вiдпускає теличку.
Михайлик
Хлопцi зупиняються бiля дуба. Стьопка хапається за гiлку, обхоплює колiнами стовбур i дереться вгору. Тодi засуває руку в дупло. Коли вiн поволi витягує руку, Михайлик аж скрикує. У Стьопки миша, тiльки чудна, з крилами! Крила такi, як у сороки чи горобця.
Стьопка дає крилату мишу Михайликовi й наказує покласти в пазуху. Михайлик переборює огиду й страх i кладе. За першим кажаном iде другий, за другим – третiй. Виявляється, що кажани не кусаються, а лише дряпаються й то не дуже.
Тут чується шум. Вискакує лiсничий. Хлопцi кидаються навтьоки.
У хащах Михайлик з полегкiстю зiтхає. Сiдає i починає по одному витягати своїх невiльникiв та випускати на волю.
Звiрки махають перетинчастими крилами й летять низько над землею. Потiм сiдають, чiпляються за гiлляки кiгтями й зависають вниз головою.
Михайлик думає, що ненароком їх придавив. Садить одного звiрка на гiлку зверху, але той виривається й летить.
Нехай летить здоровий! Михайлик сам собi усмiхається та йде
<span> Вступ </span><span> Юнацтво і молодість - дійсно "ранок життя", що забезпечує творчу продуктивність,
ймовірність як можна більшої самореалізації протягом наступного
життєвого шляху. Цей період є вирішальним у житті людини, коли
остаточно складається фундамент ціннісних орієнтацій, вимальовується
проекція головних напрямків пошуків самореалізації на інших вікових
етапах. Політичні погляди, стиль поведінки, характер спілкування, професійні інтереси - всі ці складові способу життя закладаються саме у ранній молодості. Мотивація
займає відоме місце в структурі поведінки особистості і є одним з
основних понять, які використовуються для пояснення рушійних сил
діяльності в цілому. Мотив, мотивація - спонукання до активності та діяльності суб'єкта, пов'язані зі спробою задовольнити окремі потреби. </span><span> Сукупність мотивів, їх ієрархічна структура, своєрідність характеризують мотиваційну
сферу особистості. У цілому ця система динамічна і змінюється в
залежності від багатьох обставин. Основа особистості полягає у функції вибору. Вибір допускає перевага
одного мотиву над усіма іншими. Але для цього повинні бути фундаменти,
і таким фундаментом є цінність, як вказує Ф. Василюк - це сфера
дослідження соціалізації індивіда, його адаптації до групових норм і вимог, а в загальній психології - вивчення вищих структур життєдіяльності. Крім того, за словами Василюка, цінність має здатність перетворювати емоції, наприклад, коли той чи інший вибір суперечить їй, а це означає, що цінність повинна бути підведена під категорію мотиву [3, с122]. </span>
Кожна людина знає,як важко даються науки , як багато зусиль треба для цього витрачати і чим дорослішими стаємо , тим більше зусиль потребує навчання. Але,як радісно , коли раптом розумієш,що знання,здобуті у минулому знадобилися тобі тепер і допомагають упевнено йти по життю і бути розумною,успішною,освіченою людиною. Але все це ще гілки на дереві знань. Ще гіркішим є його коріння бо будову знань здобути дуже тяжко. Для цього потребується завзятість і велика праця . Але коли у майбутньому розумієш , що це все ти робив (робила) не дарма то на душі стає якось радісно.
