<span>Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті Григора Тютюнника. Образ Климка втілює ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки допомогти близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. Зовнішність Климка: «Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути» Риси характеру Климка: а) щирий, добрий, працьовитий; б) мужній, вольовий; в) благородний, чуйний, уважний, турботливий г) винахідливий.</span>
<span>Як кажуть, "Який привіт, така і відповідь" ось і так привітання оже змінювати настрій людині. Все залежить як ти привітаєшся, якщо грубо зі щлом, то і настрій буде таким самим, а якщо хорошим, добрим, то і настрій підвищиться, а може бути і таке, що наприклад, ідеш і іде твоя подруга, і не вітається з тобою, то і тобі буде неприємно, що ти з нею вітаєшся, а вона з тобою нє</span>
Ответ:
Ну мабудь-же цибуля)) якщо я не помиляюсь
Объяснение:
Пишається - пишний.(У другому слові наголос падає на перший склад.)
Вітчизна, як мати, у світі одна! Україна - це наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна