1)Церковь Покрова на Нерли (недалеко от Боголюбово).
2)Успенский собор( во Владимире).
3)Золотые Ворота<span> (во Владимире).</span>
По тексту "Тараса Бульбы" можно составить впечатление о порядках, обычаях и нравах запорожских казаков. Структура казачества была организована по кошам и куреням, которыми управляли кошевые атаманы. Любой мужчина, прошедший испытание боевых навыков, мог стать казаком и присоединиться к одному из куреней. Став казаком, он должен был выполнять несколько простых правил: платить долги, не воровать у других казаков, не убивать других казаков. Наказания были жестокими.
Казаки совмещали два занятия: земледелие и войну, это роднило украинских казаков с русскими (донскими и волжскими). Кроме того, казаки занимались ремеслами, изготавливая для себя различные изделия личного пользования.
Павло ПолуботокПісля падіння Мазепи та смерті Івана Скоропадського гетьманом Лівобережної України став Павло Полуботок. Він походив з давнього козацького роду Полуботків, мав значний авторитет, і відзначався гострим розумом та національно-патріотичними мотивами діяльності.
Народився 1660 року, юність пройшла під враженнями від «Руїни». Був близьким до клану Самойловича, і під час його гетьманування значно зміцнив свої позиції на Лівобережжі, і через вступив у конфронтацію із дорошенківцями. Традиційно влада Полуботків концентрувалася навколо Чернігова та Чернігівського полку. Павло закінчив Києво-Могилянську академію, мав досвід управлінської роботи. Однак невідомо чи пройшов школу Запорозької Січі. Після державного перевороту і приходу до влади Мазепи потрапляє до числа противників гетьмана, однак вже у 1703 році отримує від нього землеволодіння, а в 1705 році стає Чернігівським полковником. Справжній характер та патріотизм Полуботка стають відомими ще задовго до його приходу на гетьманство. Однак під час Полтавської битви він не підтримав Мазепу, і це стало великою помилкою Павла Полуботка та справжньою трагедією України. В ході того, як у 1708 році відбувалися вибори альтернативного гетьмана, Петро І призначив на посаду Скоропадського, а Полуботка все одно остерігався.
У 1722 році після смерті Скоропадського козацька рада обирає Полуботка гетьманом без огляду на дозволи з Петербурга, а цар Петро І не визнає цих виборів та призначає Полуботка виконуючим обов’язки – наказним гетьманом. Починаючи з 1722 року, Павло Полуботок проводить фінансові та судові реформи, які спрямовує на протидію російському окупаційному режимові та в напрямку соціальних гарантій. Показовими є заборони чиновникам примушувати козаків до виконання робіт у вигляді повинності. Судові процеси обов’язково повинні були гарантуватися апеляціями. Протидія Малоросійській колегії створює підстави в Петра І для його арешту. Полуботок відкрито протистоїть Росії, а після того, як Військо запорозьке аналогічно звертається до царя з проханням відновити Переяславські статті Хмельницького. Арешт старшини та Полуботка закінчився смертю останнього у 1724 році, похований в Петербурзі. Авторитет гетьмана навіть після смерті був надзвичайно великим, однак після смерті Полуботка головним політичним центром українського народу замість Гетьманщини знову стала Запорізька Січ.
В Византии в начале Средних веков было больше образованных людей, чем в Западной Европе. В городских школах преподавали чтение, письмо, счет, изучали поэмы Гомера, трагедии Эсхила и Софокла, хотя обучались в таких школах дети богачей. Созданная комиссия в Константинополе, в которую входили лучшие знатоки греческого и латинского языков, вели поиск редких книг, которые переписывали для императорской библиотеки. Византия стала государством, в котором была открыта первая в Европе высшая школа. Она начала функционировать в IX в. в Константинополе. Здесь же было создано высшее медицинское училище. Уже тогда было продумано медицинское обслуживание населения города. За каждым врачом столицы закреплялся определенный район города, в котором он лечил больных.
Я считаю, что справедливо, ведь Византия - прародительница христианства, так сказать, культурный центр, на который ровнялись другие страны.