Як я ставлюся до людей похилого віку?
Як і багато інші, я ставлюся до стареньким і стареньким з повагою. Це наше минуле, їх не можна не поважати! Скільки в них знань, мудрості.
Адже бувають люди, точніше навіть нелюди, що без поваги ставляться до людей старше них самих! Люди без виховання, без совісті. Ви бачили коли небудь групи підлітків, що знущаються над тією чи іншою бабусею? А таких випадків дуже багато! Батьки, які не дали правильного виховання, парою винні не менше своїх же дітей!
Я зневажаю таких людей, більше того, я їх засуджую за таку поведінку.
Кожна старенька, в не залежності ветеран вона чи ні, гідна поваги!
<span>Я ставлюся до літніх людей шанобливо. Вони минуле покоління яке тепер потребує турботи!</span>
Вчитель нас попередив: - Завтра буде самостійна робота з математики.
В мене сьогодні відмінно з літератури, -відповів я дідусеві.
Контролер запитав: - Шановні пасажири, хто бажає придбати квиточок?
Одного дня , коли в усіх дітей були канікули , Юрко , Івась та Катруся вирішили піти на пікнік . Неподалік від села був дубовий лісок . Подекуди траплялася ліщина та опеньки . Друзі взяли із собою кошик і вирушили у похід . У кошику були рум'яні яблука , вода із джерела та смаколики . Ідучи великою стежкою , вони побачили маленьке оленятко . Воно лизало грудку солі , яку тут поклав лісник . Діти хотіли було підійти ближче , проте тварина злякалася і втекла далеко в ліс . Найбільше зустріччю була здивована дівчинка , оскільки раніше вона не бачила оленів .
Друзі перекусили на квітучій поляні та збиралися іти до дому .
Сюди приходять люди милуватися красою лілей. І не дивно, адже які вони гарні...І білі, і оранджеві з різними відтінками, схожі на описи книг. Які ж красиві ці лілії!
Корінь - письм
спільнокореневе слово - письмо
