Експозиція-вступ. Це ніби заспів, який потім конкретизується в типових людських долях, образах, подіях, пейзажах тощо. У вступі твору Коцюбинський розповідає про підневільне рабське життя селян-кріпаків, їх самовіддану боротьбу за волю, знайомить нас з формами цієї боротьби (втеча від панів на вільні степи Дунаю), з місцем дії. Вступ оповідання «Дорогою ціною» показує читачеві середовище, в якому формувалися герої твору, психологічно готує читача до вчинків Остапа і Соломії. Зав’язка: втеча Остапа від пана і панщини як наслідок конфлікту між кріпаком і паном (пан хоче покарати героя за бунтарство, Остап вирішує втекти). Розвиток дії: наступний епізод — злигодні героїв твору під час втечі, сутички з прикордонною вартою, турецькою поліцією. Кульмінація: Соломія вирішує силою звільнити Остапа з-під з турецької варти. Сутичка з турецькою вартою. Розв’язка: загибель Соломії, що завершує розвиток конфлікту в боротьбі героїв за волю.
Батьки мене називають спражньою господинею.Коли мене просять допомогти,я ніколи не відмовляюсь.Щодня я допомагаю матусі по господарству. Найбільше часу ми проводимо на кухні. Там я завжди дізнаюся щось нове, мама показує мені, як готувати нові страви,що можна робити,а що - ні. Я люблю готувати різну випічку.Багато моїх друзів вважають, що домашня робота - це нудне заняття,але не згодна з ними.<span>Завдяки мамі я щодня осягаю премудрості ведення домашнього господарства. Адже коли я буду дорослою,ці знання мені знадобляться.</span>
<span>Перша частина книга присвячена подорожі до Ліліпутії – маленьких чоловічків, які досягли великих успіхів у математиці, будівництві та механіці. Вони<span> </span>виглядають такими смішними, намагаючись здаватися великими міністрами, мудрими та розумними людьми. Ліліпутія – це манесенька країна, але в ній такі самі проблеми, як і в Англії. На чолі держави стоїть імператор. Але його претензії здаються такими смішними Гулліверу, як він тримає «шестидюймового чоловічка» на долоні.<span> </span>Імператор стурбований двома лихами в його країні. Перше лихо – це те, що у Ліліпутії існують дві ворожі партії<span> </span>Тремексенів і Слемексенів. Причина їх ворожнечі – висота підборів. Вони нагадують ворожі партії вігі і торі в Англії. Друге лихо це запекла війна з Блефуском. Причина цієї війни Гуллверу здається смішною та незначною: Жителі ліліпутії і блефуску ніяк не вирішать з якої сторони розбивати яйце: з гострої чи тупої. На мою думку це не така вже й значна причина, щоб влаштовувати війну. Такою була війна Англії з. імператор Ліліпутії захотів за допомогою сили Гуллівера завоювати всю імперію.</span>
Найважливіше, що є у кожної людини – це її близькі. На мою думку, сім’я – це найбільший скарб. Я вважаю, що кожен повинен її берегти. По – перше, коли ми приходимо у світ, наші батьки роблять все, для того, щоб ми росли здоровими і щасливими. Тому, що рідні найбільше люблять нас. Підтвердженням цього є те, що вони роблять для благополуччя і радості дітей: навчають ходити, розмовляти, ведуть в садочок та до школи, хочуть, щоб ми були чесними, добрими і справедливими, вкладають частинку своєї душі. По – друге, коли малюки виростають, завжди повертаються у рідний дім. Це засвідчує, що куди б життя не закинуло, і ким би ми не стали, батько й ненька завжди раді нас бачити. Прикладом для мене є моя сім’я. Я виросла у цілковитій любові та щасті. Батьки та сестра – найрідніші для мене. Щоб не трапилось, ці люди завжди готові підтримати, дати мудру пораду. Вони – мій скарб, який хочеться оберігати, який є найцінніший. Звідси можна зробити висновок, що сім'я – скарб кожної людини. Варто пам’ятати про це. Бо найщиріші, найдобріші люди у нашому житті – батьки, брати і сестри та родичі – наша любов.
Посилання на джерело: https://te.20minut.ua/blogs/simya--naybilshiy-skarb.html