Ганьба-мякий знак
товариськикий- суфікс -ськ
пам<span>'</span>ять-апостроф
Таріль чиста, біль нестерпна, папороть рідкісна, розкіш дорога, соковитий абрикос, щла собака, біла тюль, довга путь, запашний шампунь, мій нежить.
Таріль - жіночий рід; Біль - жіночий рід;Папороть - жіночий рід; Розкіш - жіночий рід; Абрикос - чоловічий рід; нежить - чоловічий рід.
У словосполученнях і реченнях можна визначати рід від іменників, в деяких випадках я так все роблю та получаю непогану оцінку, потрібно тільки дібрати прикметник.
<span>Ще недавно святість і безсмертя книжки не підлягали жодним сумнівам. І навіть тоді, коли розквіт комп'ютерної ери вже був очевидним, книжку з тріумфом продовжували розхвалювати як найзручніший, мобільний, надійний і компактний спосіб збереження інформації. </span>
<span>Однак з плином часу постало запитання: а чи не застаріла книжка в добу персональних комп'ютерів, глобальних мереж і гіпертекстів? Чи зберегла вона в собі певний потенціал для протистояння натиску комп'ютерних технологій? І, нарешті, чи не час зовсім відмовитися від випуску книжкової продукції й перейти на «електронно-видавничу діяльність»? </span>
<span>Адже з погляду людини інформаційної епохи, книжка - це певна сукупність знань, відомостей. При цьому абсолютно не важливо, якого плану ця інформація: довідкового, навчального чи духовного. </span>
<span>Звісно, не можна не зважати на згадану вище магію книжки з її естетичною цінністю саме як об'єкта культури. Проте, на думку скептиків, значущість книжки в наш час втрачається порівняно з можливостями комп'ютерних технологій, до того ж термін її життя обмежений. </span>
<span>Друга проблема - проблема місця. Мало хто із сучасних мешканців Землі може мати вдома всі ті книжки, які вважає потрібними. Врешті-решт вони можуть «вижити» свого господаря з квартири. </span>
<span>Третя проблема - екологічна. Чи замислювалися ви коли-небудь, скільки дерев полягло, щоб дати життя якомусь новому роману? Чи не злочин знищувати зелені легені нашої планети? </span>
<span>Четверта проблема - проблема пошуку. За даними статистики, сучасна людина читає в основному так звану «практичну літературу»: Цивільний кодекс, збірник кулінарних рецептів, телефонний довідник тощо. А спробуйте знайти потрібну вам інформацію в товстому томі! До того ж книжка не завжди фізично спроможна представити цікаве для вас явище в тісному взаємозв'язку з іншими, що з легкістю вдається зробити засобам комп'ютерної технології. Також інформація просто зобов'язана регулярно оновлюватися, що практично неможливо під час використання книжкової технології. </span>
<span>Отже, основу експансії на книжковий ринок було закладено 1969 року. Саме тоді завдяки Теду Нельсону на світ з'явилася революційна ідея гіпертексту, що невдовзі була пов'язана з іншою статтею, у якій докладно розкривався зміст цього терміна. Так народилась ідея інформаційної мережі, яка вдало реалізувалася в кінці 80-х років XX століття у вигляді Інтернету. </span>
<span>Далі постала проблема об'єднати в одному просторі інформаційні ресурси відео, аудіо й тексту. Це зроблено засобами мультимедіа. Плата ж за використання мультимедіа була дуже високою: для збереження мультимедійних даних потрібні були великі ємності. Тому було спеціально створено лазерний компакт-диск великої ємності, який уміщує до 670 мегабайтів даних. </span>
<span>До кінця 80-х років XX століття гіпертекст і мультимедіа відігравали вже істотну роль на світовому інформаційному ринку. Залишалося тільки об'єднати їх, щоб на світ з'явилася мультимедійна енциклопедія. </span>
Хліб у моєму житті
Хліб у моєму житті, як і в житті кожного українця, займає дуже почесне місце. Кожного разу, коли я відрізаю собі окраєць духмяного хіба, я згадую про те, якою тяжкою завжди була праця хлібороба. Зі спогадів моєї бабусі я знаю, що мій прапрадід був селянином. Він пахав землю кінним плугом і жав пшеницю та жито серпом. Мені важко навіть уявити, як це тяжко - з ранку до вечора працювати у полі, під спекотним сонцем. Тому я розумію свою бабусю, яка мене малого сварила, якщо я кидав шматок хліба. Вона змалку розповідала мені про те, що хліб - це набагато більше, ніж просто їжа. Вона навчила мене поважати хліб, який, як каже відоме прислів'я, "всьому голова". Навіть тепер, коли працю хлібороба значною мірою полегшує техніка, особливе ставлення до хліб заишається нагадуванням про ті часи, коли кожна паляниця діставалася селянину тяжкою працею від світанку до заходу сонця.
Ечк суфікс
все ?
задоволена
