Стихотворение «Песнь о собаке» по праву заслужило любовь тысяч читателей. Сложно оставаться равнодушными к этим строкам, которые действительно трогают сердце, вызывают щемящее чувство жалости и грусти. Сергей Есенин любил животных и умел выразить свои чувства в незамысловатых, запоминающихся, удивительно ярких строках.
Стихотворение было написано в 1915-м году, а опубликовали произведение впервые только в 1919-м году. В газете «Советская страна» вышло это неординарное произведение Есенина, которое сразу стало известным. Поэт сам читал стихотворение со слезами на глазах, в нём он рассказывал о своём отношении к природе, животным, которые беззащитны перед человеком, полностью отданы на его волю. Большое впечатление это стихотворение, чтение Есенина произвело в своё время на Горького. Он отметил, что Сергей Есенин будто создан природой специально, чтобы выразить любовь ко всему живому, милосердие.
Одне з якнайкращих добрих і світлих свят — це свято Різдва. У кожного
народу є свій літературний твір, присвячений Різдву: «Ніч перед
Різдвом» М. Гоголя, «Сніжна королева» Андерсена, цикл «Різдвяних
повістей» Ч. Діккенса, серед яких «Різдвяна пісня у прозі» як прояв віри
в добру суть людини, у можливість перетворень напередодні Різдва.
У творі Чарльза Діккенса чарівна сила Різдва — Духи Різдва —
напередодні свята допомогли головному героєві — Скруджу — людині, що
потрапила під владу грошей, по-іншому подивитися на життя, позбавитися
від черствості та відособленості. Пригадати себе у дитинстві й багатьох
інших людей, тих, що зустрілися йому на життєвому шляху. Стати чуйною
людиною, відчути потребу в спілкуванні з іншими людьми і наданні
допомоги тим, хто цього потребують. Духи Різдва вилікували Скруджа від
зла і жадання грошей, змінили його.
Так чарівна зустріч, що відбулася в ніч перед Різдвом, змінила
світосприймання Скруджа, і він почав по-іншому відноситися до життя і
навколишніх людей. А свята стали для нього не «марною втратою часу», а
прекрасною можливістю зробити щось приємне.
Природа занимала важнейшее место в творчестве Пастернака. Поэтический пейзаж он всегда стремился дополнить философией, зачастую обращаясь к экзистенциализму. Ключевая тема его лирики — благоговение перед природой, которую Борис Леонидович считал истинным чудом жизни. По мнению большинства исследователей, именно природа — единственная Муза Пастернака, его супруга и вдова, невеста и любимая женщина, тайная собеседница. В творчестве поэта она играла ту же роль, что Россия в творчестве Блока.
Няня 12 августа 1828году
Пушкин 37лет 1837году
