Определили основные особенности жизни феодалов и крестьян.Обнаружили отличия в них и некие схожести
Якщо читати маніфест Катерини, то цитую "остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє й самої назви запорізьких козаків, за образу нашої імператорської величності, за зухвалі вчинки цих козаків і за неслухняність до наших височайших повелінь...". Якщо цікава офіційна версія, то прикріпляю в вкладеному файлі витяг з маніфесту, де по пунктах описано за які саме злочини було знищено козацтво.
Отже офіційна версія знищення була саме такою, але якщо говорити про реальні, то проблема була давно, головною проблемою було те, що запорізька січ вела зовсім іншу політику, що базувалася на самоврядуванні, на відміну від імперської політики <span>Російською імперією. В результаті чого її автономія була не допустима оскільки могла перерости в</span> національно-визвольної боротьби українців з осередком в Запорізькій Січі, що власне кажучи частково і відбувалося, адже більшість селян тікали від кріпацтва саме на Запоріжжя, а потім відповідно ці ж самі селяни-кріпаки-козаки брали участь в антифеодальній боротьбі (Гайдамацький рух). Таким чином козацтво було загрозою для цілісності Російської імперії. Отже це головна причина, ще однією причиною називають прагнення російських землевласників розширисти свої землі за рахунок тереторії Запорожжя, але, на мою думку, ця причина є другорядною, а не основною.
Таким чином причини знищення була давно, але в 1768 році розпочалася російсько-турецька війна. Знищення козацтва було не допустиме, остільки в зв'язку з війною саме козаки ставали на заваді війську в випадку нападу зі сторони Османської імперії. До того ж, вони були військовою силою, яку з стратегічної сторони було б недалекоглядно не використовувати, тож ліквідація козацтва була відкладена до закінчення війне. Після російсько-турецької війни причин не знищувати козацтва не було, до того ж козацтво в цей час саме по собі було уже не надто сильною структурною, тож його руйнація не нанесла б великих військових втрат російській армії
У період наполеонівських завоювань у німецьких державах було проведено реформи, які сприяли знищенню старих порядків.Розвитку промисловості сприяло використання машин і запровадження технічних винаходів. У 1822 р. в усій Німеччині працювало лише дві парові машини, у 1847 р. — близько тисячі.Період 1815-1847 рр. став у Німеччині часом становлення сил, які виступали за подолання політичної роздробленості країни. Мрія про єдину державу, в якій будуть забезпечені невід'ємні права людини і громадянина стає визначальною для німецького націоналістичного руху.Внаслідок переслідувань і репресій багатьом німецьким патріотам довелося залишити свої держави.Рішення Віденського конгресу негативно вплинули на розвиток Італії. Її знову переділили на вісім королівств і герцогств, а в північно-східній частині утворили Ломбардо-Венеціанське королівство, що входило до складу Австрійської імперії. 1815-1830 рр. стали для Італії, як і інших регіонів Європи, періодом Реставрації — відновлення старих порядків і політичної реакції. У всіх італійських державах було відновлено абсолютну владу монархів, панівні позиції знову посіли дворяни й духівництво.
Ответ:
Ниже плинтуса очень даже. Спасала только немногочисленность маньчжуров, что вынуждало их широко привлекать на службу китайцев.
Да, при маньчжурах китайцы починили больше стран и на дольшее время чем монголы, доходили даже до Челябинска, Кашгара и Сайгона, однако для китайцев маньчжуры в лице рода Айсингёро всё равно оставались чужаками, за которых китайцы не рвались воевать. Именно поэтому были проиграны Опиумные войны и Японо-китайская, а точнее Маньчжуро-японская война 1894-1895 годов.
Зато как только китайцы свергли маньчжуров в 1911-м году они с куда меньшими ресурсами и большим раздраем, но успешно противостояли японцам в ходе собственно Японо-китайской войны 1937-1945 гг., навешав японцам при Тайерчуанге и Пиньшикуане уже в самом начале войны. Чем решил воспользоваться СССР неудачно при Хасане в 1938-м и удачнее при Халхин Голе в 1939-м из-за подставы Японии Германией.
И Первое1932 г. и Второе Шанхайское сражение 1937 г. показали умение и готовность китайцев воевать за свою Родину не числом, но умением.
3 из 4-х китайских сталинградов - сражений за Чанша были выиграны китайцами.
При маньчжурском правления 1642-1911 гг. Китай медленно и неуклонно загнивал. Это было обусловлено именно маньчжурским правлением, а не свойствами китайцев, как государствообразующего народа. "Не по маньчжурской Сеньке была шапка китайского Мономаха".
Объяснение:
.
А-нет это 8-10 ст
б-да (конец 16-начало 17 ст.)
в-нет
г-нет
д-да(16 ст)
6. крест.походы)