У меня есть план только 4
Мой голос для меня всегда оставался загадкой. Иногда он ровен. Обычно он выдает мое расположение духа, состояние. Он мне нравится своей мелодичностью, звучностью, переливающимся смехом. Не слишком низкий и не слишком высокий, немного с хрипотцой, он всегда завораживает даже самого себя, когда я пою, теряясь в ощущениях. Мне он не нравится тем, что в некоторых ситуациях я не могу его контролировать, он выдает меня с головой. Но все равно, мой голос - это только мой голос, и другой я не хочу.
Надеюсь, помог. Писал сам, не плагиат и не из интернета. Удачи в написании.
Он был привязан к родине и умер прося о том чтобы они донесли карлю чтоб не чистили дуло пистолета кирпичом и он был очень умелый ремесленник
Палка та щира любов М. Стельмаха до Батьківщини відбилася в його творчості. З натхненням описує він красу рідної природи. Боротьба весни з зимою особливо приваблює поета. Читача зачаровують незвичайні образи, що виникають в уяві письменника: Гаї спинились над водою І тихо входять в клекіт рік, І хмелем бродить під корою В березах чистий, свіжий сік. Природа здається М. Стельмаху живою істотою. Земля, хмільна і запашна, піднімає буйні трави. Мені особливо подобається, що хмари ввижаються поету лебедями, «які із ополонок воду п’ють». Цей образ вражає поетичністю і красою. М. Стельмах, надзвичайно чутливий до відтінків і настроїв навколишнього середовища, сповнений радістю у ці дні відродження природи: В ці дні бажання світ щасливий Черпнути відрами до дна… Усі свої сили поет прагне віддати праці на рідній землі: «сміло сіяти на ниви багатство ярого зерна». У душі Михайло Стельмах не просто споглядач, який з захопленням дивиться на прекрасну природу рідного краю, а трудівник-землероб. Мене зачаровує неординарність сприйняття письменником української землі, а також синівська любов і пошана до неї.
Имя героя: теленок Гаврюша