Образ матері у творах Т. Шевченка
<span> </span>
<span> Матір... Це їй ми завдячуємо своїм життям, своїми радощами й перемогами, усім, що маємо в житті. Мабуть, саме тому тема матері завжди була, є й вічно залишатиметься у творчості наших письменників. Т. Шевченко теж звертався до цієї теми. </span>
<span> Образ матері у творах Т. Шевченка - це образ жінки-страдниці, жінки, яка не мала змоги бути разом із дитиною, бо була кріпачкою й повністю залежала від наказів пана. Жінка за часів Т. Шевченка була безправною людиною, яка зазнала гніту як кріпачка і знущань у родині, бо не у всіх були гарні й добрі чоловіки, а тому і в родині їм жилося не краще. У поезії "Якби ви знали, паничі..." поет з болем пише: </span>
<span> </span>
<span> Там матір добрую мою </span>
<span> Ще молодую - у могилу </span>
<span> Нужда та праця положила... </span>
<span> </span>
<span> Не маючи змоги доглядати дитя, мати-кріпачка брала його на панщину немовлям або залишала вдома на більш-менш старших дітей. У поезії "Сон" ("На панщині пшеницю жала") стомлена матір мріє про інше майбутнє для свого сина, її любов до сина безмежна і, незважаючи ні на що, безмежна віра, що колись настане такий час: </span>
<span> </span>
<span> І сниться їй той син Іван </span>
<span> І уродливий, і багатий, </span>
<span> Не одинокий, а жонатий </span>
<span> На вольній, бачиться, бо й сам </span>
<span> Уже не панський, а на волі. </span>
<span> </span>
<span> Доля жінки-матері у Т. Шевченка зображена по-різному: це й Катерина - матір, що, не витримавши тяжких випробувань долі, накладає на себе руки; це й Ганна, яка, спокутуючи свій тяжкий гріх, все життя працювала в родині сина, любила його мовчки, жертовно. Сам поет, що так мало зазнав материнської любові, вірив у кращу долю і матері, і дитини: </span>
<span> </span>
<span> І на оновленій землі </span>
<span> Врага не буде, супостата, </span>
<span> А буде син, і буде мати, </span>
<span> І будуть люди на землі. </span>
<span> </span>
<span> Безталанну долю української матері-кріпачки поет підносить до найвищих висот, він схиляється перед її образом, як людство схиляється в поклоні перед образом Матері Божої. Для Т. Шевченка жінка-матір - це уособлення і Пречистої Діви Марії, і матері-України. Це узагальнюючий образ усіх матерів. Т. Шевченко відштовхувався від ідеалів, від Біблії, бо Марія - символ глибокого й прекрасного материнства, перед чим поет благоговів усе життя: Марія - святість, божественність, і Матір - рідна матір, матір-земля, ненька-Україна. </span>
Вислів чкурнути геть означає швидко втікти)
1) Захар Беркут — ватажок тухольської громади.
<span>2) Портрет і зовнішність героя. </span>
<span>3) Риси характеру: добрий і волелюбний; відвертий і чесний; працьовитий; <u />розсудливий і мужній; витриманий. </span>
<span>4) Прагнення героя: боронити рідний край від ворогів; шанувати традиції і богів; служити інтересам народу; закликати до єдності, згуртованості народу в боротьбі з ворогами. </span>
<span>5) Захар Беркут — патріот Руської землі. </span>
Ответ:
Повесть «Гуси-лебеди летят» М. Стельмаха является автобиографической. В ней автор рассказывает о тяжелом детстве мальчика Миши. Хотя у малого и не было даже сапог, но это не смогло помешать ему замечать красоту природы, ощущать радость жизни, уважать земледельческую работу и быть милосердным и добрым мальчиком.
Дед был первым его воспитателем. Рассказывая ему сказки, он раскрывает перед внуком замечательный живой мир природы, дыхание земли, красоту неба. Все живое в этих рассказах - и небо, и солнце, и цветы, и деревья. Внук верит каждому деда слову. Мать прививает сыну святое отношение к земле, к деревьям, к севу, вспашки, семян. Она на своем примере учит Миши относиться с доверием к земле, доверять ей свои радости и боли, просить ее, чтобы она «родила для всякого». Дед Демьян учит признавать власть природы и чувствовать ее красоту, он говорит, что: «лебеди приносят на крыльях весну и жизнь, а солнце скоро откроет своими золотыми ключами землю».
В жизни крестьянина на переднем плане ежедневный труд на земле. И прежде всего, родная природа и земля образуют его мировоззрение, его отношение к людям, к окружающей среде. Повесть «Гуси-лебеди» рассказывает о жизни обычных земледельцев, которые живут в подольском селе. Мишина иметь очень хорошо понимала землю и относилась к ней, как к живому существу, она верила, что земля может быть хорошей и сердиться, что она понимает, что думает или говорит человек. И поэтому в одиночестве она разговаривала с ней, доверяла свои боли и радости, просила, чтобы она родила ... Очень искренне любила землю
эта женщина, она, как никто понимала природу: любовалась весенними лестнице, замечала, когда плакал от радости дерево, а к семенам относилась как к святыне.
Всю свою любовь к природе мать передала Мише. Возможно и другие крестьяне также, как и дед Демьян, передали своим детям и внукам уважение к родной земле, разные обычаи и приметы, связанные с ней.
Такое отношение крестьян к природе очень мне нравится. Такое трогательное отношение к ней, как к живому существу, их любовь, их уважение к ней. Невозможно, чтобы такое поклонение перед матерью-землей осталось неуслышанным ней.
Объяснение:я надеюсь это тебе поможет
слово мовчить відповідає на питання "Що робить?" - Це дієслово теперішнього часу, в третій особі, однині.
Розберемо по складу слово Мовчить:
Корінь слова такий же -молч- (мовчки, мовчати і тд).
-ІТ це закінчення слова.
Основою є -молч-.
