48) <span>в. Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець (О. Гончар).
</span>49)<span>а. Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів (Т. Шевченко).
</span>50)<span>в. Коли буду я навіть сивою і життя моє піде мрякою, я для тебе буду красивою, а для когось, може, ніякою (Л. Костенко).</span>
способів спілкування, як зазна¬чалося, відносять також способи впливу однієї людини на іншу (або інших), коли ми прагнемо «спро¬вокувати» її поведінку в потрібному нам напрямі, знайти в системі її діяльності «слабкі місця», визначити фактори, що керують нею, і намагаємося змінити їх. Отже, будь-який вилив здійснюється з метою формування, закріплення або зміни установок, поглядів, взає¬мин, почуттів, дій тощо. Психологічні механізми різних за природою видів впливу не однакові. Кожний з них специфічний і застосовується за певних умов.
До групи психологічних способів впливу на людей належать на¬віювання, наслідування, психічне зараження і т. ін. Це механізми, які діють насамперед на несвідоме. Існує ще такий важливий спосіб впливу, як переконання. На відміну від попередніх його використовують тоді, коли хочуть вплинути на свідомість людини. Якщо дія трьох пер¬ших механізмів пов’язана переважно з некритичним ставленням лю¬дей до інформації, поведінки, емоцій тих, хто діє на них, то переко¬нання передбачає логічне мислення, критичний аналіз цих сигналів.
Переконання — це спосіб впливу, коли людина звертається до свідомості, почуттів і досвіду іншої людини з тим, щоб сформувати в неї нові установки. Переконання впливає не тільки на розум, а й на почуття, якщо звернення до інших супроводжується емоціями. Отже, переконання — це такий вплив однієї людини на іншу або на групу людей, який діє на раціональне та емоційне в їхній єдності, формує нові погляди, відносини, що відповідають вимогам суспільства.
Переконання не дасть належного результату, якщо його підміне¬но моралізуванням. Тому краще не вживати слів типу «мусиш», «зобов’язаний», «як не соромно» та ін. Така форма сприймається як формальна і до неї ставляться іронічно, а то і з презирством.
Перекопувати словом ‘— це велике мистецтво, яке потребує знань психології людей, законів етики й логіки. Саме про це писав відо¬мий вчений Б лез Паскаль: «Кожний знає, що поняття потрапляють у душу двома шляхами: через розум і волю. Шлях розуму найбільш природний, оскільки не можна погоджуватися ні з чим, окрім дове¬дених істин. Проте найбільш звичним є шлях волі… Це шлях низь¬кий…, через це всі проти нього
Доброта –це чеснота, яку має мати кожна людина,адже без неї світ став би жорстоким,підступним і злим. Що це за чеснота,послухайте одну легенду.
Легенда
Ця історія трапилась дуже давно у старовинному місті, де мешкав один мудрець. Слава про його мудрість розійшлася далеко за межі міста. Та жив у тому місті один чоловік, який заздрив славі мудреця. І от вирішив він придумати таке запитання, щоб мудрець не зміг на нього відповісти. Пішов чоловік на узлісся, спіймав метелика, заховав його в долонях і подумав: «Спитаю я в мудреця: скажи, о наймудріший, який метелик у мене в руках — живий чи мертвий?». Якщо він скаже «живий», я стисну долоні, і метелик помре; а якщо скаже «мертвий», я розкрию долоні, і метелик полетить. Ось тоді всі зрозуміють, хто з нас розумніший.
Так усе і сталося. Зловивши метелика, лихий чоловік попрямував до мудреця і запитав у нього: «Який метелик у мене, о наймудріший, живий чи мертвий?». І мудрець, який і насправді був дуже розумною людиною, відповів: «Усе у твоїх руках, чоловіче».
— Отже, друзі, як ви гадаєте, що мав на увазі мудрець, коли так відповів чоловікові? (Учні відповідають: «Що від самої людини залежить, житиме метелик чи помре»).
— Правильно. Але в цих мудрих словах є ще один зміст: від людини залежить, чого у світі стане більше — добра чи зла.
Одного дня до Петрикового класу прийшов новий учень.
-знайомтеся діти, це Сашко Белик, ваш новий однокласник. - сказала заводячи скромного Сашка у клас.
Настала перерва. Петрик дістав свої новенькі фігурки з супер героями і всі почали гру. Сашко теж захоплено бавився із ними. Потім коли Петрик складав фігурки у сумочку, помітив що не вистачає фігурок.
-я бачила, як Сашко Белик брав твою фігурку і клав у портфелика! -сказала Катя.
Петрик розказав ситуацію вчительці. Вчителька звісно не повірила.
-як ви можете так відноситися до нової людини у колективі? Як же вам не соромно!-сварилася вчителька
Сашко вийшов сухим із води. Потім його замучила совість і він повернув іграшку .