Риторичні оклики: «Господнє небо і село, ягня, здається, веселилось!»; «Поглянув я на ягня — не мої ягнята!»; «Обернувся я на хати — нема в мене хати!»; «Не дав мені бог нічого!»; «І хлинули сльози, тяжкі сльози!»; «…лани, гаї, сади!».
Риторичні запитання: «…чи так мені чого було?»; «…чого так весело було?».
Порівняння: «…любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «…поцілувала… наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє».
Метафори: «сонце гріло, не пекло»; «сонце… не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло».
Епітети: «небо голубеє»; «тяжкі сльози», “господнє небо”
Климко був хлопчик який сам виживав під час війни. Коли у тебе немає навіть шматка хліба або у тебе вбивають родича на війні. Він пройшов через все це що доказує велику силу духу...
Пригодницька поість -це повість в якій події рощгортаються з елементами таємничості й загадковості,герої беруть участь у детективних розслідуваннях,з ними трапляеться щось несподіване.
гроші понад усе , зневажає людей . просить щоб йому допомогли а сам не допомагає.