<span>Кожний народ створив багато чудових і цікавих казок. У них
відображене життя народу, його мрії й очікування кращої долі, і боротьба
із гнобителями. Ще із сивої давнини народ придумував і усно передав
нащадкам чудові фантастичні мрії про добро, правду й вселюдське щастя.
Темою, що поєднує всі народні казки в окремий жанр, є твердження людини
як особистості, його боротьба проти сил, які заважають його щастю.
Виразниками, носіями цієї основної теми
є казкові персонажі, які по народних поданнях діляться на добрі й злі.
Злотворци – це ті, які роблять людям зло, позбавляють їх духовних і
матеріальних благ, пригнічують або заміряються на їхнє життя. Це Змій,
лев, мачуха, жіноча дочка, розбійник, багатий брат, пан… Образи
злотворцев бувають алегоричними (у казках про тварин), реалістичними (у
побутових казках) і фантастичними (у казках чарівних).</span><span>Особливу категорію представляють ті, хто твори
т добро. Це богатирі й помічники головного героя: наречені, наречені,
чарівники, пророки, домашні й дикі звірі, птахи, риби, мурахи, тобто ті
образи, які сформувалися під впливом фантазії. Характерним проявом
народного подання про роль особистості в суспільстві є образи
героїв-богатирів – поборників добра, волі, справедливості. Це
представники простих трудових шарів – Котигорошко, Кирило Кожемяка, Іван
– мужицький син, Чабанец і решти
</span><span> Герой-Богатир завжди захищав соціальні інтереси людей, як,
наприклад, Кирило Кожемяка, що не відгукується на прохання пануючи
«перемогти» змія, поки не прийшли до нього маленькі діти. Зрозумівши, що
буде захищати не царя, а дітей, Кирило Кожемяка не витерпів, заплакав
та й говорить: «Ну, це ж для вас я зроблю». Часто помічниками
героїв-богатирів є богатирський кінь, яким скакає «вище лісу вартого,
нижче хмари ходячого», або люди, наділені надприродними силами й здатностями, як Вернигора, Вирвидуб і решти</span><span>Ворогами героїв виступають змій-людожер, « баба-яга, кістяна нога»,
одноокі людожери, чаклуни, злі парфуми, які роблять людям зло й
приносять нещастя. Отже, головним естетичним принципом народної казки є
боротьба добра зі злом, твердження правди, справедливості, покарання за
несправедливість</span>
Тому, що для щастя- потрібно мати рідну землю, на якій ти народився. Адже не має нічого дорожчого рідної землі, рідної сім*ї та близьких людей, які тебе люблять))
Сіроманець поїхав до Одеси та вилікував свій зір.В них усе добре .Сіроманець живе у Сашка.Вовк порозумівся з батьками хлопчика.
Це бачити щасливими батьків, бути здоровим, досягати успіху в житті
Наша країна — це мелодійна мова і сумна пісня. Сумна, бо багато довелося пережити народові, але не втрачали і не втрачають оптимізму справжні сини і дочки України.
<span>Ми маємо всі підстави пишатися своєю славетною історією. Бо мали легендарних героїв, мужньо боролися з безкінечними нашестями чужинців на рідну землю. Відроджувалися з пожарищ і руїн, плекаючи та несучи далі незгасимий вільний дух народу. </span>
<span>В українців нелегка, але дуже давня історія. Адже ще шість тисяч років тому починалася Україна з трипільської культури і потім поступово формувалась державність. І не вина, а трагедія українців втому, що постійно хтось намагався знищити зачатки їхньої держави. А нашим славним воїнам доводилося постійно боротися, своєю кров'ю поливати свою ж землю. І це при тому, що українці за характером народ миролюбний, працьовитий. </span>
<span>Сталінські репресії та голодомори важким тягарем лягли на плечі на-роду. Але і в ті важкі часи звучало пломенисте слово патріотів своєї землі. Ніщо не могло його зламати! </span>
<span>Тому так важко бачити сьогодні байдужість людей. Дійсно, на шляху розвитку молодої держави дуже багато труднощів. Але їх можна подолати тільки разом. В єдності наша сила! </span>