1) Строго придерживающийся догматов какой-л. веры, религии.
2) Строго придерживающийся какого-л. учения, системы взглядов.
Автор не ідеалізує свого героя, не ставить його над іншими, а розповідає
про те, як він боровся з життєвими обставинами. Андрій Соколов не
надзвичайний супергерой. Він просто людина, яких було багато. Але тим
величнішим постає він серед випробувань, які випадають на його долю.
Можливо, якщо б не війна, він так би й не дізнався, на що здатний.
Потрапивши на війну, Андрій Соколов зрозумів, що є обов'язок, який не
можна порушувати. Це обов'язок перед Батьківщиною, перед своїми
товаришами, з якими воював. Саме тому він відчайдушно, ризикуючи життям,
намагається довезти снаряди, бо вони вкрай потрібні тим, хто залишився
без боєприпасів віч-на-віч з ворогом. І не його провина в тому, що не
загинув після вибуху, а потрапив у полон. І в полоні він не забув, що є
людиною. Це було нелегко в умовах, коли треба було зберегти життя серед
голоду, знущань, виснажливої праці. Але Андрій Соколов виборов перемогу,
перш за все ніш собою. Тому й вийшов з полону незломленим, готовим
битися з ворогом. Пройшовши крізь випробування полону, він не схибив
проти людяності, не зради» своїх товаришів, не дозволив собі егоїстичних
вчинків. Досить пригадати, як цім, сам виснажений, голодний, приніс
шматочок сала й хліб своїм товаришам і розділив усе порівну. Так Соколов
воював і жив після втечі з полону. Особиста трагедія — загибель дружини
й дочок — надломила його сили, але й тоді він знайшов мужність жити,
боротися й сподіватися на майбутнє. Але загинув син Андрія Анатолій, і
світ потьмянів для нього. У таких ситуаціях люди губляться, часом стають
злими. Але Андрій Соколов не зачерствів душею. Зустрівши маленького
сироту, в якого війна відібрала батьків, Соколов зігріває його теплом
батьківської турботи й радіє тому, що може ще бути комусь потрібним.
Образ Андрія Соколова — звичайної людини, яких багато, — це приклад людяності й гідності. Ось чому ми захоплюємося цим героєм.
М. Горький вошел в русскую литературу в 90-х годах XIX века и сразу же вызвал большой интерес у читателей. Богатый личный опыт странствий по Руси дал писателю обильный материал для его произведений. Уже в ранние годы вырабатываются магистральные идеи и темы, которые сопровождали его творчество на всем протяжении. Это, прежде всего, идея активной личности, ведь Горького всегда интересовала жизнь в ее брожении. В произведениях вырабатывается новый тип взаимоотношений человека с окружающей средой. Вместо формулы “среда заела”, которая была во многом определяющей для литературы предшествовавших лет, у писателя звучит мысль о том, что человека создает сопротивление окружающей среде. Этой теме посвящены и романтические, и реалистические произведения начального периода.
<span> Ранние романтические вещи Горького многообразны по жанру: это рассказы, легенды, сказки, поэмы. Наиболее известны рассказы “Макар Чудра” и “Старуха Изергиль”. В первом из них писатель по всем законам романтического направления рисует образы красивых, смелых и сильных людей, Опираясь на традицию русской литературы, Горький обращается к образам цыган, ставших символом воли и безудержных страстей. В произведении возникает романтический конфликт между чувством любви и стремлением к свободе. Разрешается он гибелью героев, но эта гибель не воспринимается как трагедия, а скорее как торжество жизни и воли. </span>
