Коли учень не зробив домашне завдання, у вчителя висунилися пртензії))
Джовані Бокаччо- був живописцемепохи бароко, точніше сказати італійський живописець.
Після мого приходу додому, мамі додалося клопоту.
Друг насилу вмовивдати йому історію.
Мене збили с пантелику питанням про погоду
Поет глибоко переживає те, про що пише. Його творам притаманна ліричність, емоційність, простота, прозорість змісту. Тому однією з особливостей поезії А. С. Малишка є її музикальність. Поет був сам музично обдарованою людиною, мав чудовий голос (баритон), добре співав. На слова А. Малишка написано понад сто пісень композиторами О. Білашом, Платоном і Георгієм Майбородою, Л. Ревуцьким та іншими. Це насамперед «Пісня про рушник», «Вчителька», «Ми підемо, де трави похилі», «Київський вальс», «Стежина», «Цвітуть осінні тихі небеса», які стали народними, принесли їх авторові заслужену славу. Неперевершена краса природи і повінь людських почуттів, освячених любов’ю, ліричні спогади про батьківський дім і в філософських міркуваннях про сенс людського життя — такий тематичний діапазон пісень А. Малишка.Любов до пісні у А. Малишка від його матері. Вона співала разом з сином багато пісень. Кажуть, ніхто з письменників не знав стільки пісень, як А. Малишко. А перші пісні написав поет на пропозицію О. Довженка ще в період ранньої творчості до кінофільму «Щорс». «Богунська четверта» («Ой, за Десною люди веселі») звучить і сьогодні. Уроки війни співали його пісні «Партизанська», «Як збиралися хлопці до загін. Поет говорить насамперед про материнську любов, від якої немає в світі нічого святішим. А. Малишка змушує кожного згадати своє дитинство, молоді літа, прощання з рідною порогом і матір’ю, відтворити і біль розлуки, і передчуття майбутніх незвіданих доріг, і материнську тривогу за долю дитини. Мати вірить в щасливу долю свого сина, тому дарує вишитий нею рушник, який символізує життєву дорогу людини і материнське благословення. Цю пісню А. Малишка написав разом з композитором П. Майбородою.Чудові пісні на вірші А. С. Малишка написав композитор-пісняр Олександр Білаш. Серед них потрібно відзначити ліричні пісні «Цвітуть осінні тихі небеса» і «Стежина». Ні кінця, ні краю немає стежці людського життя, так як одні покоління змінюють інші, але незмінним залишається почуття вдячності рідної домівки, отчого порогу. Роздумами ліричного героя про людське життя, його духовних цінностях сповнена пісня «Стежина»:
<span>Чому, сказати, й сам не знаю, Живе у серці стільки років.
Та стежка в нашому краї, Одним одна біля воріт.</span><span>
</span>
Як я ставлюся до людей похилого віку?
Як і багато інші, я ставлюся до стареньким і стареньким з повагою. Це наше минуле, їх не можна не поважати! Скільки в них знань, мудрості.
Адже бувають люди, точніше навіть нелюди, що без поваги ставляться до людей старше них самих! Люди без виховання, без совісті. Ви бачили коли небудь групи підлітків, що знущаються над тією чи іншою бабусею? А таких випадків дуже багато! Батьки, які не дали правильного виховання, парою винні не менше своїх же дітей!
Я зневажаю таких людей, більше того, я їх засуджую за таку поведінку.
Кожна старенька, в не залежності ветеран вона чи ні, гідна поваги!
<span>Я ставлюся до літніх людей шанобливо. Вони минуле покоління яке тепер потребує турботи!</span>
На уроці
Урок математики сьогодні був важким, але дуже цікавим. Правда,
не усі уважно слухали пояснення вчителя. Олена точила ляси з Наталкою. Марко у
нас важкий на підйом, часто ловить гав на уроках,тому на нього уваги ніхто і не
звертає. Дмитро теж байдики бив, і не виконав жодного завдання.(Ірина
Миколаївна) сказала, що тільки з мене та Петра будуть люди.Це тому, що
розізлилась на наш клас. Пригрозила поставити усім двійки, але ми як завжди
вийшли сухими з води. Фразеологізми:важкий на підйом, ловить гав , точила ляси,
байдики бив, вийшли сухими з води
Я вирішив вимити вікно тому, що моя матуся
мене попросила це зробити