Іван Франко – одне з найбільших імен в історії української літератури. Його творчість багатозмістовна і високохудожня, йому були підвладні, мабуть, усі літературні жанри. До якого б твору Франка ми не звернулись, у кожному підняті важливі проблеми, кожний примушує задуматись, викликає хвилювання. Найсильніший вплив справляє, звичайно, лірика, бо цей жанр покликаний діяти передусім на душу людини, її почуття.
Особливо зворушливою є інтимна лірика Франка, зокрема його вірші про кохання. Більшість творів про це святе й вічне почуття зібрано у збірці “Зів’яле листя”, яку сам поет назвав ліричною драмою. Автор розповів історію нещасливого кохання юнака-самовбивці. Але захоплює не стільки вигаданий сюжет, скільки краса і сила почуттів, вилитих у чудові поетичні рядки. Тут і трагічне кохання дівчини, серце якої розбив хлопець, залишивши її нещасною, самотньою. А ось юнак, чию душу захопила дівчина – “з горіха зерня”. А ще трагедія чоловіка, зневаженої жінкою, коли ні життя, ні смерть не можуть принести полегкості: “І земля не прийма, ох, і небо навіки закрите”.
Справжньою перлиною збірки е вірш “Чого являєшся мені у сні?” Мабуть, тут найчіткіше вимальовується історія нерозділеного кохання. У дівчини чудові очі, “ясні, немов криниці дно студене”. Але ж вона “згордувала” юнаком, надірвала його серце. Яка це мука – бачити її на вулиці, вклонятися їй і не одержувати навіть погляду у відповідь!
Але любов – незбагненна річ! Він щасливий від того, що кохана є, хай навіть така горда й неприступна. Все одно герой хоче бачити її бодай уві сні, в ті короткі хвилини “бажаного, святого гріха”.
Інтимна лірика І. Франка не може не хвилювати. Виявляється, кохання потрібне людині завжди, навіть якщо воно нещасливе. Адже з ним життя наповнюється змістом, людина стає душевно багатшою і красивішою. Особливо мене вражає благородство ліричного героя “Зів’ялого листя”: дівчина не відповідає йому взаємністю, а він продовжує її обожнювати. Для нього вона залишається найкращою, найдостойнішою. Герой не має ні крихти образи, злості, він не хоче завдати їй клопотів, прикрості.
Не турбуйся зовсім, не збавляй собі сна,
Не дивися в той бік, моя пташко.
Чи кожний здатний до подібного самозречення? Частіше буває навпаки: відсутність взаємності породжує тугу, часом – лють і ненависть, прагнення помсти. В І. Франка навіть натяку нема на ці низькі бажання. Автор підносить своє кохання на найвищий п’єдестал, співає йому величний гімн.
Я вважаю, що інтимна лірика Івана Франка дуже потрібна нам сьогодні, бо вона робить з нас, прагматиків або циніків, нормальних людей, з добрим серцем, щирою душею. Вірші великого поета гасять злобу і ненависть, пробуджують вміння любити, співчувати і прощати, тобто вчать завжди залишатися людиною.
Многие русские писатели в своем творчестве проповедовали добро<span>. К </span>ним <span>также относится и наш земляк, Лев Николаевич </span>Толстой<span>. </span>Он<span> великое </span><span>достояние России и гордость русского народа. Он пример для подражание. Прочитай его несколько произведений и ты увидишь всё сама.</span><span />
Авторская сказка "Колобок-колючий бок" задумана как продолжение русской народной. Но целью Бианки было познакомить детей с повадками лесных жителей. Поэтому он обыграл знакомый всем сюжет сказки "Колобок" в живом лесу. Хлебный колобок превратился в ежа, укутанного сухими листьями. Мы узнаем, что многие в лесу, те же волк, медведь и лиса, готовы полакомиться ежиком, но это не так легко. Еж, в отличии от Колобка, может постоять за себя.
Отношения Оксаны и Вакулы из повести " Ночь перед Рождеством " Весьма запутаны... Вакула с самого начала рассказа был влюблён в Оксану , хотя она и была самовлюбленной и в упор его не видела . Ради неё герой рассказа словил и заставил Черта привезти его в столицу где жила царица . Вакула зашёл во дворец и осмелился попросить туфельки царицы , хотя это могло стоить ему его жизни... А вот Оксана поняла , что любит Вакулу только тогда , когда он объявил, что покончит с жизнью и она его больше не увидит. Когда Вакула пришёл скататься к её отцу . Он принёс туфельки царицы и протянул их Оксане. Девушка же сказала , что он ей намного дороже. И обняла его ... Вот такие отношения у Оксаны и Вакулы из повести "Ночь перед Рождеством "