Весело - веселіший - найвеселіший
Вправно - вправніше - найвправніше
Мудро - мудріше - наймудріше
Професійно - професійніше - найпрофесійніше
ясно - ясніше - найясніше
мило - миліше - наймиліше
Весело -веселий, веселитись. Питляв - питляючи, питлиця. Леваді - левада, левади. Криничка - криниця, криничної. Джерельце - джерельна, джерело. Тече - течія, текти. Великі - великий, велетень, величезний. Течуть - текти, потекли.
Я найбiльше люблю Дзюдо. Це найулюбленiше моэ зайняття. Я люблю його . Виконую щодня. Я граюся (сам)( з друзьями).Це найпрекраснiше моэ зайняття.
<span>Прикме́тник<span> — самостійна
частина </span>мови<span>, що виражає ознаку
предмета, </span><span>тобто ознаку іменника. Із цього ми
розуміємо, що прикметник в першу чергу
тісно пов ’язан із іменником граматично. </span>Прикметники за значенням
поділяються на такі розряди:</span><span><span>·
</span>якісні<span>, що виражають ознаки предметів
безпосередньо власним лексичним значенням: сумна пісня, яскрава
особистість</span></span><span><span>·
</span>відносні<span>, що позначають ознаку предмета не
безпосередньо, а через відношення його до іншого предмета, явища, дій: вступний
тест, прикордонний пост;</span></span><span><span>·
</span>присвійні<span>, що виражають належність предмета певній
істоті: материн рушник, Мартин зошит.</span></span>
<span>Присвійні
прикметники утворюються від назв людей і тварин : сестра —
сестр-ин, Ольга —
Ольж-ин, соб-ач-ий, кач-ач-ий<span>.</span></span>
<span>Із цього ми
бачимо, що прикметник надає глибшого змісту будь-якому іменнику. Завдяки
прикметникам автор розширює малюнок, який описується у творі, що в свою чергу
дозволяє нам, читачам, глибоко поринути в світ книги.</span>
