Я часто задумуюсь: з чого починається Батьківщина? З будинку, в якому я виріс, з теплих рук матері, які мене обнімають і пестять, з суворого погляду батька, коли я вчився тримати в руках ложку, щоб їсти? Чи від сонця, дивитися на яке неможливо, і вона проявляє себе тільки червоними сполохами на закритих повіках, або сонячним зайчиком, які бігають в зеленому листі дерев? А може, з нескінченного неба – перекинутої блакитний чашки, і зірок, які ведуть крізь ніч навіть самого заплутавшего мандрівника?
Я народився та живу в Україні, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю мальовничу українську природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. Хоч, я впевнений, на Землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. І я б також хотів подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі. Тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. Завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе як удома – потрібним та коханим. Звичайно, інколи між нами трапляються випадки непорозуміння, та це не псує наших відносин. Люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті ж радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. Бо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці. Мій рідний край – це мова, пісні, книжки. Це знайомі з дитинства казкові герої. Це найперші спогади про власне життя. На мою думку, втратити все це – величезне горе. Згадуючи про людей, яким доводилося залишати Батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. А ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною… Усі ми на Землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. Ми маємо поважати одне одного. Я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої рідної землі.
Н. тисяча дев,ятсот шистдесят восьмий р. тисячи дев,ятисот шистдесят восьмого д. тисячи дев,ятисот шистдесят восьмому з. тисячу дев,ятсот шистдесят восьмого о. тисячею дев,ятисотим шистдесят восьми м. на тисячи дев,ятисотому шистдесят восьмому