<em>Я зустріла Івана Мозепа.Він дуже гарний.В нього є вусики! Русе волосся. Він високий на зріст.Він показав мені Запорізьку Січ.48 куреней. Я познайомився з козаками.Та старшинами.Потім був на Запорізькій раді! Їв їжу козаків!Говорив з ними. Мені це сподобалосб! А найдільше - спілкуватися з Мозепою!Він розповів про минуле.Про те як він перемагав в битвах. Яким він був мудрим та хоробрім! Іван дуже чесний та відкритий,я ще б хотів хочаб раз попасти в минуле!</em>
Я мрію стати письменником. Чому письменником? Бо я зможу писати вірші, оповідання, казки, твори.Моє ім'я буде відоме всьому світу.
На мальовничих берегах Дніпра розкинувся Київ.Язик до Києва доведе.Вчитель викликав Опанасенка.Він задивився на море
Я щаслива з того, що народилася і живу саме в Україні. Я люблю її за безмежні, красиві, неосяжні простори. Вийди в поле — і ти залюбуєшся полями високого жита, яке стоїть неначе дві високі стіни. Увійди в нього — і тебе сховають його колоски. Тільки синє небо є твоїм дороговказом. Милує душу така краса. Здається йшов би вічність цією стежкою, аби вона не кінчалася.
А архітектура міст українських! Київ, Харків, Львів. Вона свідчить про високий рівень культури наших пращурів.
Хто не милувався Софією Київською і Золотими воротами княжого міста, Видубицьким монастирем и Києво-Печерською лаврою з Успенським собором, старовинним Подолом сивочолим Борисфен-Дніпром? Все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться наша земля.
Ось уже п'ятнадцять століть височіє н дніпровських схилах Золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір'ю міст руських», відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав Європи Київської русі.
Оглядаючи з високості київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли чиї ми діти? Хочеться знати, хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому і якою мовою спілкувалися наші предки, якого походження слово «Україна».
