Лірична героїня поезії (яка і власне авторка) має глибокі патріотичні почуття. Її найбільша гордість і найбільший біль — Україна, бо навколо так багато байдужих людей, і це тривожить, викликає протест. Героїні хочеться розбудити цих байдужих, знайти однодумців і діяти, щоб «найгостріше слово — Україна» стало найлагіднішим, наймирнішим.
Тема: зображення тривалого часу кукування зозулі (неділя, понеділок, вівторок,..). Ідея: прохання людей до зозулі, щоб вона якомога більше їм накувала. Основна думка: Співай, співай, товаришко, Бо вже не будемо, Та не знаєм, товаришко, Чи на рік діждемо.
Дівчинка гортала малюнки лицарських романів. Її приваблювати не переможці лицарських поєдинків, котрі «промовляли люто “Здайся!”», а переможені. Нехай вони і «розпростерті», до землі прибиті списом, але з уст зривається горда відповідь: «Убий, не здамся!» Маленька дівчинка Леся вже тоді, в пору свого дитинства, поважала силу духу, справедливість. Вона поважана тих, хто навіть під загрозою смерті не хотів здаватися. Можливо саме в них вона вчилася великої мужності. Ця мужність знадобилася їй у житті, допомагала боротися з власною недугою та життєвими негараздами.
Орієнтовний план
1) Згадка про колишню славу козаків.
2) Опис бурхливого моря.
3) Морський похід запорожців.
4) Дружнє козацьке побратимство.
<em>Я не можу сказати ,що всі епізоди мені сподобались ,але найкращий епізод ,коли Толя приніс маленьких жабенят і поклав собі під язик, щоб вони не повискакували.Коли вчитель пройшов мимо Толі і його друзів, то друзі привітались , а Толик ні. Він здався вчителеві дуже дивним і той спитав чи не захворів хлопець. І Коли язик Толика втративши пружність ,згорнувся ганчіркою і жабенята пострибали по роті , він не витримав і ковтнув їх разом з слиною.</em>