Интернационализм — идеология, проповедующая дружбу и сотрудничество между нациями. Существуют различные варианты интернационализма: в частности, пролетарский интернационализм в марксизме обозначает солидарность пролетариев разных стран в борьбе против эксплуататоров. В наше время этим термином обозначает себя также левая идеология, пытающаяся предложить альтернативный вариант глобализации. Понятие используется в качестве антитезы национализма.
В советской идеологии пролетарский интернационализм одинаково противопоставлялся с одной стороны «буржуазному национализму», понимаемому как идеология национальной исключительности и шовинизм, с другой же стороны «буржуазному космополитизму», понимаемому как отрицание всякой национальной культуры.
Шовинизм — идеология, суть которой заключается в проповеди превосходства, неприязни и даже ненависти к чужакам, иноземцам, иноверцам, по принципу «не такой — чужой — чужак — враг». Часто с целью обоснования права на дискриминацию и угнетение других групп людей или народов. Одна из форм гетерономии и ксенофобии.
Северная война принесла людям и государству выход к балтийскому морю.Захват Швеции и новые виды вооружений.Новую улучшенную пехоту и пушки.Так ПётрI прорубил окно в Европу.
Хрестові походи – це дуже велика тема і по ній написано не один десяток книг та іншої наукової літератури. У цій же статті ви дізнаєтеся про хрестові походи коротко – тільки самі ключові факти. І почати, мабуть, необхідно з визначення поняття.
Хрестові походи – ряд військово-релігійних походів монархій християнської Західної Європи проти ісламського Близького Сходу і язичницьких слов’ян (литовці). Їх хронологічні рамки: XI – XV ст.
Хрестові походи можна розглядати у вузькому і широкому сенсі. Під першим ми маємо на увазі походи з 1096 по 1291 рр. в Святу Землю з метою звільнення Єрусалиму від невірних. А в широкому сенсі сюди ще можна додати війну тевтонського ордена з язичницькими державами Прибалтики.
Причини хрестових походів у Святу Землю
Економічні проблеми Європи. Папа Урбан повідомив, що Європа вже не може прогодувати саму себе і всіх людей, що живуть тут. І саме тому він вважав за необхідне захопити багаті землі мусульман на Сході;
Релігійний фактор. Папа вважав неприйнятним той факт, що християнські святині (Гроб Господень) знаходяться в руках невірних – тобто, мусульман;
Світогляд людей того часу. Люди масово кинулися в хрестові походи перш за все тому, що за допомогою цього вони спокутують всі свої гріхи і потраплять після своєї смерті в Рай;
Жадібність католицької церкви. Папство бажало не тільки збагатити Європу ресурсами, але перш за все воно хотіло наповнити свої гаманці новою землею та іншими багатствами.
Причини походів в країни Прибалтики
Знищення язичників. Населення країн Прибалтики, особливо Литва – були язичницькими, чого не дозволяла католицька церква і їх необхідно було звернути в віру християнську або ж знищити невірних.
Також причинами можна вважати ту ж жадібність католицького папства і бажання отримати більше число послушників, більше земель, про що ми говорили вище.
Хід хрестових походів
На територію Близького Сходу хрестоносцями було здійснено вісім хрестових походів.
Перший хрестовий похід в Святу землю почався в 1096 і тривав до 1099 року зібрав кілька десятків тисяч хрестоносців. В ході першого походу, хрестоносцями були створені кілька християнських держав на Близькому Сході: Графство Едесса і Тріполі, Єрусалимське королівство, князівство Антіохія.
Другий хрестовий похід почався в 1147 і тривав до 1149 року. Цей хрестовий похід завершився для християн нічим. В час цього походу, хрестоносці «створили» собі самого сильного ворога християнства і захисника ісламу – Саладина. Після походу християни втратили Єрусалим.
Третій хрестовий похід: почався в 1189 році, кінець -1192 рік; відомий тим, що в ньому брав участь англійський монарх Річард Левове Серце. Йому вдалося захопити Акру, Кіпр, нанести кілька поразок Саладіну, але він так і не зміг повернути Єрусалим.
Четвертий хрестовий похід: почався в 1202 році і завершився в 1204. В ході походу був захоплений Константинополь. На території Візантії хрестоносці також заснували чотири держави: Князівство Ахейське, Латинську імперію, Герцогство Афінське і Королівство Фессалоніки.
П’ятий хрестовий похід стартував в 1217 році, а закінчився в 1221. Він закінчився повною поразкою для хрестоносців і ті були змушені покинути Єгипет, який вони так бажали захопити.
Шостий хрестовий похід: початок – 1228 рік, кінець – 1229 рік. Хрестоносцям вдалося повернути Єрусалим, але між ними почалися сильні розбрати через що багато християн стали залишати Святу Землю.
Сьомий хрестовий похід почався в 1248 році і закінчився повною поразкою для хрестоносців в 1254.
Восьмий хрестовий похід: початок – 1270 рік, кінець – 1272. Положення християн на Сході стали критичними, його погіршували внутрішні чвари, а також вторгнення монголів. В результаті хрестові походи закінчилися поразкою.
Наслідки хрестових походів на Схід
Після хрестових походів почався занепад феодального суспільства в Європі, тобто почався розпад феодальних підвалин;
Змінився світогляд європейців, які раніше вважали, що народи Сходу – варвари. Однак досвід показав, що вони володіли багатою, розвиненою культурою, риси якої вони перейняли і собі. Арабська культура почала активно поширюватися в Європі після походів;
Хрестові походи були серйозним ударом по економічному стану Європи, проте відкриття нових торгових шляхів поповнило казну;
Хрестові походи призвели до поступового і вже неминучого занепаду Візантійської імперії. Після того як її розграбували, вона вже не могла оговтатися від удару, через два століття її захопили мусульмани;
Італія стала головною торговою силою на Середземному морі, цьому також сприяло падіння Візантії;
Обидві сторони: християнський і мусульманський світ втратили багато, в тому числі людські втрати. Причому люди гинули не тільки від війни, але і від хвороб, в тому числі чуми.
Начнем с князя Игоря
1. Игорь Рюрикович
2. 912 - 945
3. Годы деятельности, тут не понятно, опять же - 912-945, либо жизнь его - 879 - 945
4. Усмирил древлян, 2 похода на Византию ( первый неудачный, а второй удался)
5. Великий князь киевский, сын Рюрика, погибает из-за печенегов
6. Язычник
Далее его жена - Ольга
1. Я бы написала - княгиня Ольга, как еще.
2. 945 - 962
3. Если ты имеешь ввиду годы жизни - 890 - 969
4. Установила уроки, систему погостов, ввела подати, оброки, уставы. Потом в 955 она приняла христианство (цесарь из Византии по легенде влюбляется в нее, та решает принять христианство и их крестят не как муж и жена, а как дочь и отец, Ольга вообще умной и хитрой была, в некоторых источниках можно найти - Ольга Хитрая)
5. Великая княгиня киевская, жена великого князя Игоря, мать великого князя Святослава,
6. Приняла христианство, она гордилась этим, скажем так, но христианство приняли на Руси позже
В средневековой культуре наряду с доминирующем религиозным идеалом начиная с X века складывается рыцарское движение. Главная задача, возникающая перед нами, состоит в том, чтобы как можно глубже изучить рыцарскую культуру, возможно, в каком-то аспекте переосмыслить этот феномен
Средневековья.
<span>Рыцарское движение хотя и формировалось вокруг выполнения военной функции (защита синьора, война за веру), однако помимо культивирования духа воинственности, силы, мужества, самоотверженности, презрения к смерти, рассматривались и раскрывались общезначимые устремления как преданное служение прекрасной даме, культ естественной любви, право на земное счастье, благородство, обостренное чувство личного достоинства, прямодушие.</span>