Хрестові походи – це дуже велика тема і по ній написано не один десяток книг та іншої наукової літератури. У цій же статті ви дізнаєтеся про хрестові походи коротко – тільки самі ключові факти. І почати, мабуть, необхідно з визначення поняття.
Хрестові походи – ряд військово-релігійних походів монархій християнської Західної Європи проти ісламського Близького Сходу і язичницьких слов’ян (литовці). Їх хронологічні рамки: XI – XV ст.
Хрестові походи можна розглядати у вузькому і широкому сенсі. Під першим ми маємо на увазі походи з 1096 по 1291 рр. в Святу Землю з метою звільнення Єрусалиму від невірних. А в широкому сенсі сюди ще можна додати війну тевтонського ордена з язичницькими державами Прибалтики.
Причини хрестових походів у Святу Землю
Економічні проблеми Європи. Папа Урбан повідомив, що Європа вже не може прогодувати саму себе і всіх людей, що живуть тут. І саме тому він вважав за необхідне захопити багаті землі мусульман на Сході;
Релігійний фактор. Папа вважав неприйнятним той факт, що християнські святині (Гроб Господень) знаходяться в руках невірних – тобто, мусульман;
Світогляд людей того часу. Люди масово кинулися в хрестові походи перш за все тому, що за допомогою цього вони спокутують всі свої гріхи і потраплять після своєї смерті в Рай;
Жадібність католицької церкви. Папство бажало не тільки збагатити Європу ресурсами, але перш за все воно хотіло наповнити свої гаманці новою землею та іншими багатствами.
Причини походів в країни Прибалтики
Знищення язичників. Населення країн Прибалтики, особливо Литва – були язичницькими, чого не дозволяла католицька церква і їх необхідно було звернути в віру християнську або ж знищити невірних.
Також причинами можна вважати ту ж жадібність католицького папства і бажання отримати більше число послушників, більше земель, про що ми говорили вище.
Хід хрестових походів
На територію Близького Сходу хрестоносцями було здійснено вісім хрестових походів.
Перший хрестовий похід в Святу землю почався в 1096 і тривав до 1099 року зібрав кілька десятків тисяч хрестоносців. В ході першого походу, хрестоносцями були створені кілька християнських держав на Близькому Сході: Графство Едесса і Тріполі, Єрусалимське королівство, князівство Антіохія. Другий хрестовий похід почався в 1147 і тривав до 1149 року. Цей хрестовий похід завершився для християн нічим. В час цього походу, хрестоносці «створили» собі самого сильного ворога християнства і захисника ісламу – Саладина. Після походу християни втратили Єрусалим. Третій хрестовий похід: почався в 1189 році, кінець -1192 рік; відомий тим, що в ньому брав участь англійський монарх Річард Левове Серце. Йому вдалося захопити Акру, Кіпр, нанести кілька поразок Саладіну, але він так і не зміг повернути Єрусалим. Четвертий хрестовий похід: почався в 1202 році і завершився в 1204. В ході походу був захоплений Константинополь. На території Візантії хрестоносці також заснували чотири держави: Князівство Ахейське, Латинську імперію, Герцогство Афінське і Королівство Фессалоніки. П’ятий хрестовий похід стартував в 1217 році, а закінчився в 1221. Він закінчився повною поразкою для хрестоносців і ті були змушені покинути Єгипет, який вони так бажали захопити. Шостий хрестовий похід: початок – 1228 рік, кінець – 1229 рік. Хрестоносцям вдалося повернути Єрусалим, але між ними почалися сильні розбрати через що багато християн стали залишати Святу Землю. Сьомий хрестовий похід почався в 1248 році і закінчився повною поразкою для хрестоносців в 1254. Восьмий хрестовий похід: початок – 1270 рік, кінець – 1272. Положення християн на Сході стали критичними, його погіршували внутрішні чвари, а також вторгнення монголів. В результаті хрестові походи закінчилися поразкою.
Наслідки хрестових походів на Схід
Після хрестових походів почався занепад феодального суспільства в Європі, тобто почався розпад феодальних підвалин;
Змінився світогляд європейців, які раніше вважали, що народи Сходу – варвари. Однак досвід показав, що вони володіли багатою, розвиненою культурою, риси якої вони перейняли і собі. Арабська культура почала активно поширюватися в Європі після походів;
Хрестові походи були серйозним ударом по економічному стану Європи, проте відкриття нових торгових шляхів поповнило казну;
Хрестові походи призвели до поступового і вже неминучого занепаду Візантійської імперії. Після того як її розграбували, вона вже не могла оговтатися від удару, через два століття її захопили мусульмани;
Італія стала головною торговою силою на Середземному морі, цьому також сприяло падіння Візантії;
Обидві сторони: християнський і мусульманський світ втратили багато, в тому числі людські втрати. Причому люди гинули не тільки від війни, але і від хвороб, в тому числі чуми.
Итальянский фашизм — авторитарная, националистическая политика, которую проводил в Италии с 1922 по 1943 год премьер-министр Бенито Муссолини (1883–1945) — сын кузнеца, бывший социалист, впоследствии диктатор, официальный титул — дуче (ит. «вождь»).
lubasha951
Этимологически термин «фашизм» происходит от итальянского «fascio» (лиги), а также от латинского «фасция» (пучок) — это древний символ римской администрации. Муссолини принял фасцию как символ фашистской партии в 1919 году при создании «fasci di com
Я горожанка. Мой обед состоит из борща на первое,рис и тефтелю на второе,компотик на третье.Я могу добавить к этому обеду на праздник лососевую икру,шарлотку,греческий салат,салат оливъе,морс,пивко,лимонад,шоколадный фонтан. Всё это я буду запивать шампанским или соком,а можно морс☺
Генера́льные шта́ты во Франции (фр. États Généraux) — высшее сословно-представительское учреждение в 1302—1789 годах.
Возникновение Генеральных штатов было связано с ростом городов, обострением социальных противоречий и классовой борьбы, что вызывало необходимость укрепления феодального государства.
Предшественниками Генеральных штатов были расширенные заседания королевского совета (с привлечением городских верхов), а также провинциальные ассамблеи сословий (положившие начало провинциальным штатам). Первые Генеральные штаты были созваны в 1302 году, в период конфликта Филиппа IV Красивого с папой римским Бонифацием VIII.
Генеральные штаты являлись представительным органом, созываемым по инициативе королевской власти в критические моменты для оказания помощи правительству. Основной их функцией было вотирование налогов. Каждое сословие — первое, второе, третье сословие — заседало в Генеральных штатах отдельно от других и имело по одному голосу (независимо от числа представителей). Третье сословие было представлено верхушкой горожан.
Значение Генеральных штатов возросло во время Столетней войны 1337—1453, когда королевская власть особенно нуждалась в деньгах. В период народных восстаний XIV века (Парижское восстание 1357—1358, Жакерия 1358) Генеральные штаты претендовали на активное участие в управлении страной (подобные требования выразили Генеральные штаты 1357 года в «Великом мартовском ордонансе»). Однако отсутствие единства между городами и их непримиримая вражда с дворянством делали бесплодными попытки французскими Генеральными штатами добиться прав, которые сумел завоевать английский парламент.
В конце XIV века Генеральные штаты созывались всё реже и часто заменялись собраниями нотаблей. С конца XV века институт Генеральных штатов пришёл в упадок в связи с начавшимся развитием абсолютизма, в течение 1484—1560 годов они вообще не созывались (известное оживление их деятельности наблюдалось в период Религиозных войн — Генеральные штаты созывались в 1560, 1576, 1588, и 1593 годах).
С 1614 до 1789 годы Генеральные штаты снова ни разу не собирались. Лишь 5 мая 1789 года в условиях острого политического кризиса накануне Великой французской революции король созвал Генеральные штаты. 17 июня 1789 года депутаты третьего сословия объявили себя Национальным собранием, 9 июля Национальное собрание провозгласило себя Учредительным собранием, ставшим высшим представительным и законодательным органом революционной Франции.
В XX веке название Генеральные штаты принимали некоторые представительские собрания, рассматривающие актуальные политические вопросы и выражающие широкое общественное мнение (например, ассамблея Генеральных штатов за разоружение, май 1963 года).
