Увечері ми усіїю сфімею збираємося разом. Вечеряємо за смачним столом який нам приготувала мама потім, ми сидимо у вітальні дідусь читає книги він у нас дуже мудрий мама з татом дивляться телевізор. а я сижу біля бабувсі навчаюся вязати хочу щою в мене це вмйшло як і у неї ми всі обговорюємо що у кого трапилося сьогодні та хто що буде робити завтра. наша сімя дуже дружна
В свій останній бій вони йшли з прометеєвим вогнем у серці.
Війна… Як багато говорить це слово. Війна страждання ма-терей, сотні загиблих солдатів, сотні сиріт і родин без батьків, моторошні спогади людей. Та й нам, що не видели війни, не до сміху
Солдати служили чесно, без користі. Вони захищали отече-ство, рідних копіювання заборонене © 2005 і близьких. Жорстоко фашисти ставилися до російських людей, солдатам. Я дивилася знімки музею “Пам’яті загиблих”.
У цьому путівнику фотографія камери катувань, а на стіні цієї моторошної кімнати напис: “Залиш надію всяк сюди вхідний”. Ці страшні рядки мене злякали, вони як погроза. Моторошно ста-новится на душі
Яке горе випробовували люди, коли в будинок прихо-дила похоронка. И все-таки такі родини сподівалися на те, що чоловіки й діти повернуться додому. Страшно при думці, що війна може початися. Адже вона не може тривати вічно.
Не можна воювати безперервно. Треба думати й про дітей, і про матерів, і про всіх людей перш, ніж почати війну. Мені подобається фраза : “Люди, давайте жити дружно
Так якщо діти на уроках будуть сидіти та грати в телифони вони будуть погано вчитися.А якщо діти слухняно сидять за партою та слухають вчителя то й оцінкі будуть гарні.Я важаю що треба на уроках поводитися добре,та сидіти тихо,від цього залежить навчання учня.Я хочу щоб наша Україна славилася розумом,та доброю поведінкою!
Двор-дворник, подъём-подъёмник, аптека-аптекарь