Матусині слова-золоті слова
Замурзаний медом онучок вигойдувався на міцних дідових руках (А. М'ястківський).
Осіннє листя, змокле під дощем, світилося сумним світлом (І. Вільде).
Море мовчало зовсім, приспане тихою ласкою ночі(Дніпрова Чайка).
<span>Я люблю українське село, повне шуму, повне дум (В. С.)
</span><span>Увесь цей степ, залитий сонцем, огорнутий голубими дим -ками весняних випарів, навіває на людину до життя. ( Гр. Тютюнник)
</span><span>На березі хвилястої Десни стояло оповите в сни місто. ( М. Рильський)
</span>Мріють про весну опушені білим хутром берези
<span>й осики клени і липи. </span>
<span>(За А. Волковою ) </span>
Н,В, двісті пять
Р,В, двохсот пяти
Д,В, двостам пяти
З,В, двісті пять
О,В, двостами пятьма
М,В, на двостах пяти
(прости что без апострофов - я спешила)
15 340 : 5 - 155 * 8 =3 068 - 1 240 = 1 828
Удачи)))
Я з тих країв, де над Дніпром цвітуть, шумлять гаї, де з дня народження мені співали солов*ї.