Настала золота осінь.Сонечко уже не так щиро світить,небо щодня стає сірішим, та й і вітерець уже не літній.Люди починють збирати багаті врожаї.В лісах виростають грибочки.І всі дерева розмальовує осінь у золоті,червоні та жовті барви.Осінь до нас прийшла пишна та багато,у віночку пшениці та калини.Осінь -- це невеличка,різнокольорова казка.
Кажуть народ є живим, допоки живе його мова. Мова - це кров, що оббігає тіло нації. Витече кров - умре нація.Тож від нас, нинішнього покоління молодих, залежить,чи не перерветься та золота нитка, що повязує покоління з поколінням.Саме від нас залежить, чи не будуть замульовуватись криниці рідної мови.Рідна мова - це божий дар. Рідна мова теж батьківщина. Наша рідна Україна цвіте калиновим цвітом, співає соловїним голосом.