И вскоре слуха Кочубея
Коснулась роковая весть:
Она забыла стыд и честь,
Она в объятиях злодея!
Какой позор! Отец и мать
Молву не смеют понимать.
Тогда лишь истина явилась
С своей ужасной наготой.
Тогда лишь только объяснилась
Душа преступницы младой.
Тогда лишь только стало явно,
Зачем бежала своенравно
Она семейственных оков,
Томилась тайно, воздыхала
И на приветы женихов
Молчаньем гордым отвечала;
Зачем так тихо за столом
Она лишь гетману внимала,
Когда беседа ликовала
И чаша пенилась вином;
Зачем она всегда певала
Те песни, кои он слагал,
Когда он беден был и мал,
Когда молва его не знала;
Зачем с неженскою душой
Она любила конный строй,
И бранный звон литавр, и клики
Пред бунчуком и булавой Малороссийского владыки...
на мой взгляд это хорошо учиться
Наш Казахстан очень просторный. В нём много людей живут. Очень много познавательного. Большой буквы нашем Казахстане нет войны у нас царит мир и добро.
Твір Чарльза Дікенса «Різдвяна пісня в прозі» має багато елементів пісні. Сама назва звучить, мов пісня. Твір поділяється на розділи-строфи. Чітко виражені розмови про жаль, сум. Присутні елементи уривків різдвяної пісні «Хай Бог дарує радість Вам». Часто чути звук дзвоника : «Дін-дон. Дін-дон».
Також у творі є багато казкових елементів. Спершу привид Марлі, закутий у кайдани, розповідає про свою невблаганну долю. А в Скруджа є ще час змінитися. Головний герой літає у часі та в просторі, бачить неймовірні речі: своє дитинство і доросле життя. До нього спочатку навідується Дух Минулого Різдва. Дух Теперішнього Різдва показує йому племінника й сім’ю Кретчетів. На прикладі двох дітей Скрудж бачить жахливу реальність неуцтва та убогості. Останнім з’являється Дух Майбутнього Різдва. Скрудж бачить жахливі та моторошні куплети: смерть крихітки Тіма пробуджує в ньому почуття провини. Скоро він дізнається про свою смерть і про те, що це нікого не засмутило. Скрудж усвідомив свої помилки і змінюється наприкінці твору.
Ці дивовижні пригоди у просторі та часі, поява привидів підкреслюють казковість твору. Адже в реальному житті такого не буває.
Сердце ушло давным давно в пятки,
Смотрю как парнишка бежит без оглядки,
Не знаю, зачем я страшилку включила,
Лучше б сидела уроки учила.
Вот ,темный лес на экране мелькает,
Что в нем таится - да кто его знает,
Дикие вопли,странные звуки,
Смотреть фильмы ужасов- жуткие муки!
Каждый житель огромной державы в ответе за нее, за ее будущее. Все мы творим историю России. Не стоит все валить на власть, которая не и так видно, что не справляется ни с чемРусский язык действительно великий. На нем говорили великие люди, писались великие произведения. <span>Женщина, побывавшая на войне, никогда этого не забудет - это против ее сущности. </span>0/0