<span>Одного зимового вечора я поверталась із концерту. Було досить пізно, тому я вирішила не йти пішки, а зачекати маршрутне таксі. Дув холодний вітер, але снігу , нажаль, не було. Місто, наче вимерло, поблизу не було жодної людини. Надімною мерехтів лише старенький ліхтар.Раптом я почула якісь дивні кроки позаду мене. Щось бентежило мене. Через декілька секунд я відчула моторошне, важке дихання. В цей момент переді мною промайнуло безліч різних думок. Я боялась того, хто підходить до мене, але людська цікавість і страх перебороли мене. Я обернулась і дуже здивувалась, тому що я побачила… маму! Виявилося що вона зустрічала мене після концерту. Я розповіла матусі про вогонь страху, який горів у моїй душі. Вона зрозуміла мене і підбадьорила веселим жартом.Місто, як і раніше здавалось пустим, лише старий ліхтар освітлював пухкенькі сніжинки, які падали прямо у наші долоні!<span>
</span></span>
Фармер на комбайни попрацював у полі
Дуже велика тварина, найбільша ссавець на нашій планеті. У неї є незвичайний ніс-хобот та великі вуха.<span>Слони користуються гнучким хоботом, щоб брати і переносити різні предмети, обривати листя. Найкрупніші слони-африканські. Вага слонів досягає 7 тон, зріст 3,5 метрів.</span>
Льон,си-ньо-го,по-льо-ви й,льо-док,ма-трьо-шка,сльо-зи.
Розквіла весна в нашій Україні. Зовсім зійшов сніг вже, зеленіє травка.
Біля нашої школи ми з хлопцями вирішили посадити дерева. Ми пішли до нашої вчительки, розповели про нашу ідею. Вона погодилась з нами та казала, що доможе нам. Ми домовилися посадити дерева наступній суботи.
У призначений день ми прийшли до того місця, де нас вже чекала наша вчителька, а також кілька хлопців зі старших класів.
- Друзі мої! - почала вчителька. - Сьогодні ми з вами посадимо десять дерев. А потім, через роки, десятиріччя ви ходитиме самі, з вашими дітьми, будете розповідати, як ви саджали їх сьогодні.
І почалася робота. Ми спочатку викопали ями для дерев, потім посадили, а потім закріпили їх, щоб вони не зламалися через ветір. Усього було пл п'ять дубів та п'ять осик.
Втомлені нашою працею, ми пішли по домівках.
