Сирота Крошечка Хаврошечка попала к плохим людям - ее мачеха и три сестры заставляли ее целый день работать и только ругали. Была у Крошечки Хаврошечки верная подруга - рябая корова. Задаст мачеха Крошечке много дел, а крошечка расскажет все корове, та и говорит ей, чтобы она влезла ей в одно ушко, а вылезла в другое, а как вылезет, уже все и сделано. Тут мачеха захотела узнать, как Крошечке все так быстро и хорошо сделать удается, она послала старшую сестру посмотреть. А это была одноглазая девушка. Хаврошечка усыпила ее глазик и опять влезла корове в ушко и вылезла из другого. Так же было и с другой сестрой, у котрой было два глаза - заснула она и ничего не узнала. А вот с третьей сестрой неудача вышла - про третий глаз Хаврошечка забыла, та все и подсмотрела. Убила мачеха корову, но Хаврошечка мяса ее не ела, а собрала косточки и закопала в саду. Выросла красивая яблоня на этом месте. Ехал мимо красивый и богатый барин и попросил он девушек принести ему яблок. Кто принесет, на той и женится. Не дала яблоня сестрам Хаврошечки своих яблок, подняла ветки высоко. А как Хаврошечка подошла, прямо в руки ей яблоки посыпались. Барин на ней женился и стали они жить счастливо.
Благословив» аналіз
Автор — Олег Ольжич
Рік написання — 1933
Жанр — громадянська (патріотична) лірика Тема — Життя та боротьба Ідея — автор нагадує нам, що життя прекрасне, але скороминуче, тому не варто витрачати час даремно, слід займатися тим, чого справді прагне душа в дану мить Маючи зазначені у вірші риси у своєму характері, українець, на думку Ольжича, зможе врешті стати переможцем, обрати свій «найхмельніший келех».
Для Ольжича — це «келех» волі, національного визволення. Саме його вибрала Україна поміж «солодких і променистих вин», під якими поет розуміє «солодкі» обіцянки тих, хто хотів би бачити Україну на колінах «Господь багатий нас благословив» художні засоби застарілі слова, біблеїзми, старослов’янізми — «літеплим, самопосвята, вотще» метафори — «на столах Його веселих» «Твойому серцю найхмельніший келих» епітети — «врочисте небо», «Господь багатий», «солодких ґрон», «променистих вин» повтори, що підкреслюють тривалість дії « і вірити, і прагнуть», влучно виражають думку «Безсмертне – і величне, і ясне-бо», уповільнюють плин мови, надають їй урочистості Вустами ліричного героя автор закликає вірити й боротися — жити не даремно, іти за велінням свого серця. Він вважає українців духовно багатою нацією, і саме це має допомогти їм у боротьбі за національне визволення. Настрої ліричного героя піднесені, він постає сміливим, рішучим, мудрим. Ліричний герой Олега Ольжича не зрікається насолод життя зі страху. Він певний своєї сили й віри у свою мету та цінує кожну мить життя, даровану Богом людині.. Олег Ольжич знає, що життя, яким сотворив його Бог, є «багате і щедре». Серед його дарів є «любов і творчість, туга і порив, Відвага і вогонь самопосвяти». Це те, що ніхто не зможе відібрати. Поет закликає іти за велінням свого серця, жити повнокровним життям,
1)просыпаюсь 2)все ещё спят 3) собираюсь в школу 4) учусь 5) прихожу домой после школы 6)делаю уроки.
Ну прям как учёный не знаю гусеница превращается в Кокон и лежит там неделю
