Біда - щастя ( везіння )
холод - тепло
удень - уночі (вночі)
Ответ:
28. в) 29. г) 30. г) 31. а) 32. г) 33. а)
Объяснение:
Це твір про справжній подвиг, коли людина здійснює щось героїчне, частіше навіть не розуміючи, що стала героєм. Потрібно тільки згадати, яких ви знаєте героїв. Згадайте краще таких героїв, як Іван Підкова, Са-мійло Кішка, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький. Так, це були гетьмани, які дуже любили Україну і йшли заради неї на подвиги. Зауважую, не заради слави та почестей, а заради щастя й волі рідної землі. Отже, подвиги ніколи не робляться заради того, щоб героєві потім співали діфірамби та надівали лаврові вінки. Людина не може ніколи передбачити, що ось зараз вона здійснить подвиг. Вона діє, не розмірковуючи, якщо вже так склалися обставини. Бо якщо вона стала про це думати, хтось би випередив її і зробив, за його розумінням, добре діло. Чи думали колись запорозькі козаки, що їхні дії будуть розцінені як подвиг, що про них співатиме пісні український народ, і ці пісні будуть передаватися з покоління в покоління? Ні, вони просто боронили свою землю від загарбників, бо любили її. І коли хтось з них гинув, двоє ставало на його місце, щоб продовжувати його справу. Оце справжній подвиг.
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/954204#readmore
Твір на тему "Зникає все, а рідне слово вічне" можна скласти так:
Мова посідає одне з головних місць у житті суспільства. За допомогою рідної мови ми пізнаємо світ, здобуваємо друзів, навчаємось та мислимо. Все на планеті зникає, навіть життя людське не назавжди. А мова залишається, вона - вічна.
Чимало видатних майстрів слова минулих століть змогли передати нам свої думки та заповіти за допомогою слова. Цих людей вже немає, але ми знаємо їхні слова напам'ять. Тож не цураймось рідної мови, якою нам матуся співала колискову, бережімо її та плекаймо, черпаймо з неї знання минулих поколінь. Хай живе рідне слово вічно!
Ответ:
На мою думку навчання. Так як дуже часто воно здається нудним
