Калина
Іноді калину порівнюють з молодою дівчиною, що весною вбирається в біле вбрання, а восени надягає багряні прикраси.
Кожної весни калина прокидаєтся і простягає свої тоненькі гілочки до сонця. Сонечко ж турботливо прикрашає їх звабливим білим цвітом, а згодом маленькими яскравозеленими листочками. Коли квітки оцвітають, то з"являються маленькі зелені намистинки. Восени вони достигають і червоніють, на радість пташкам. А листочки калини в цей час вбирають в себеусю палітру осінніх барв.
Ответ:
1. Свій (присвійний)
2. Свій (присвійний)
3. Тим (вказівний)
4. Свій (присвійний)
5. Ти, він (особові)
6. Хто (відносний) Кожен (означальний)
7. Усі, один (означальний)
8. Хто (відносний)
9. Хто (відносний) той (вказівний)
Объяснение:
Твір-опис зимової прогулянки парком
Давно вже прийшла морозна зима. Вкрила всі тротуари снігом й льодом, розвішала небезпечні бурульки під дахами будинків.
Після уроків я вирішила прогулятися парком. Там, вкриті ковдрами й зав'язані шарфами, гордо стояли старі, скрипучі клени й молоді, зовсім недавно висаджені стрункі берізки й липки. Я йшла по бетонній доріжці, яку давно вже засипав сріблястий сніг й роздивлялася навколо, вдихаючи морозне, свіже повітря. Під одним старим кленом ходили, подзьобуючі крихти й зерно, яке кидала одна літня жінка, сизі, коричневі, сірі з зеленими шийками, рябі й білі, мов сніг, голуби. На дитячому майданчику гралися дітлахи. На пофарбованих в зелений колір, лавах сиділи, наглядуючи за дітьми, їхні бабусі й матусі. Великі ліхтарі вкрив іней. А в клумбах замість квітів лежав сніг.
Після гарної прогулянки в парку я повернулася щаслива до теплого будинку. Мені дуже сподобалася моя прогулянка в парку.
У нас колись була така тема теж і я не могла нічого придумати, але я почула що написали одноклассники! Ось які питання можна для інтерв'ю: "Які ти знаєш видатні місця (твого міста)? ", "Який твій улюблений урок?", "Чому саме цей урок улюблений?", "Любиш ти навчатися?", "Що ти знаєш про (твоє місто - моє місто Миколаїв тому пиши своє місто) ?", (Вибач, якщо мало)
Восени зовсім не хочеться дощу, тому що й так стає прохолодно, часто
дме вітер, погода похмура й непривітна. Осінній дощ сумний та холодний.
Його краплі швидко збігають по листям дерев, а далі листя саме з жалем
падає додолу.
Осінній дощ показує нам, що літо закінчилося, а природа
готується до зимового сну. За стіною дощу десь угорі ховається чисте
небо й сонечко, якого так не вистачає в холодну пору року! Але у
природи немає поганої погоди, та навіть дощ залишає по собі одну
приємну річ – свіже повітря. Після дощу восени так легко дихається!