Поширте частини безполучникового речення так,щоб між ними треба було поставити крапку с комою. 1.Хмара небо криє,сонечко не блисне,вітер вовком виє,дощ потоком висне.2.Відцвіли голубі матіоли,згасло літо на жовтих полях. 3.Реве та стогне Дніпр широкий,сердитий вітер завива.4.Листя слухає вітру зітхання і згортає свої прапори,на покірну красу умивання сонце дивиться сумно згори. 5.У долині село лежить,понад селами туман дрижить. 6.Сонце високо,косари далеко,коси дзвенять,коні пасуться.7.Знову цвітуть каштани,хвиля дніпровська б'є!
к же нам хочеться ясності у світі явищ, що оточує нас. А даремно поспішаємо. Варто дослухатись до лауреата Пулітцеровської премії Торнтона Уайдлера: "Ясность представлений - великая добродетель. Но тот, кто прежде всего ищет ясности, рискует и упустить что-то важное, ибо есть истины, для уяснения которых необходимы терпение и время. Требование ясности, или хотя бы логики, немедленно и во всем сушит ум, постепенно суживает кругозор".
здається здайет'с'а
Якщо вчили наближення приголосних, то може бути так
з (з наближенням до с) дайец'а
А - жалісливий, пісний, пристрасно
б - шістнадцять,
в - баластний, хвастливий, кістлявий
…
Я ж бажаю вам, від серця,
Щоб на голову частіш
Падав з вечора чи зранку
Падав, падав щастя- сніг!
