Павлусь із повісті "За сестрою"
-п'ятнадцятирічний хлопчик
-хитрий
-цілеспрямований
-волелюбний
-витривалий
-кмітливий і розумний
-мужній і незламний
-має велику силу волі
-вправний і вмілий
-готовий до самопожертви
-ненавидить гнобителів українського роду
-зневажає і ганьбить зрадництво
-застосовує знання на практиці
-добрий
-скромний
-бойовий
-вірний
-справедливий
-винахідливий
-повага і любов до сестри,сім'ї та України
-гарно володіє зброєю
-швидко пристосовується до середовища життя
-навчився турецькій мові
-вправно сидить на коні
-він козацький нащадок
-відважний і хоробрий
-відданий
Михайлик із повісті "Гусі-лебеді летять"
-селянський хлопчик
-обожнює вчитися
-менший за іком від Павлуся
-допитливий
-іноді неслухняний
-кмітливий і розумний
-чуйний
-любить дідусеві розповіді і природу
-талановитий
-розумний
-багато читає
-змалку починає писати п'єси
-сприймає світ по дитячому казковою пригодою
-добрий і чемний
-працьовитий і цілеспрямований
-коли треба збити пиху комусь із хвальків,Михайлик завжди перемагає своїм колишнім автомобілем
Детальніше - на Znanija.com - znanija.com/task/30954298#readmore
Тому що цьому поету стоїть повсьому світу понад 1000 пам'ятників.Його твори відомі в усіх куточках світу та перекладено більш як на 90 мов.Відомо що деякі твори які він писав у 9 століттті почали збуватися у 21 ст.
Ответ:
Юлько
Объяснение: Заздрив успіху Славка і вважав себе не гіршим за нього , саме тому вирішив довести зі шпагою в руках що може легко навчитися фіхтуванню і це те ж саме , що в'язальними спицями махати. Славка глибоко в душі образили ці слова , він не розказував сили і поранив неозброєного Юлька.
їх придумують для того, аби зацікавити читача. адже завжди цікаво читати про інші світи
Чому людям так подобається смішне? Я гадаю, тому, що це підвищує настрій, допомагає забути про власні проблеми. А якщо автор до того ж намагається об’єднати у своїх творах ліризм, гумор та сатиру, то знайомитися з його творчістю — велике задоволення. Саме таке почуття у мене викликають гуморески Остапа Вишні, цього незвичайного «чарівника сміху».
З насолодою перегортаю сторінки «Мисливських усмішок». Бачу усміхнене обличчя автора, який розкриває переді мною свою душу. З глибоким ліризмом розповідає Остап Вишня про свої дитячі роки. Звичайно, без гумору він не міг обійтися, і, як результат переплетіння лірики та сатири, народилася на світ усмішка «Моя автобіографія». Це не проста біографія; це подорож до країни дитинства, зустріч з батьками, які робили все, що могли, для своєї дитини, хоч вона була не одна — всього сімнадцятеро дітей було в родині Губенків: «Отак між природою, з одного боку, та людьми — з другого, й промайнули перші роки мого дитинства золотого».
