Анна бабусі вибрала гірчицю,допомогла. Еліна ,Єгор, Женько, Зіна і Йосип копали липку. Марина назбирала ожини,петрушки,ріпи,сливи та упорядкувала хащі.Цибулю,черешню,шипшину,щавель-Юля,Ярина
За значенням обставини поділяють на: місця, часу,мети, причини, умови, допусту,способу дії, міри і ступеня.
<span>Ми не можемо побачити час, але саме за допомогою його ми вимірюємо наше життя. Виходить, що час існує, хоч його не можна взяти руками, стиснути або розтягнути за власним бажанням. Іноді нам здається, що час іде так повільно! Наприклад, коли чекаєш кінця уроку. А веселий день, повний розваг, скінчується так швидко! Важко повірити, що години та хвилини завжди однакові. Вважається також, що ми не можемо керувати часом. Наприклад, я не можу повернутися в учорашній день та відповісти на минулому уроці краще, ніж я відповів тоді. Або помандрувати у середньовічну Англію та поспілкуватися там з лицарями. Та епоха уже минула, її не можна повернути. Але все одно я можу володіти часом, хоча б частково. Можна запланувати свої справи, зробити графік та встигнути все, що потрібно. Тоді час буде проведений корисно: у навчанні, спорті, читанні книжок тощо. А можна згаяти його на якісь непотрібні заняття. Люди часто бідкаються, що їм не вистачає часу, а самі витрачають його на плітки, пусті розваги. Хтось дивиться по телевізору все підряд, а хтось кожного дня з головою поринає в компютерні ігри. Всі люди відчувають цінність хвилин та секунд коли, наприклад, чекають «Швидку допомогу», викликану до хворого. Або коли на місце пожежі спішать працівники МНС. Людина також цінить час, коли запізнюється на потяг, не встигає щось зробити. Іноді не вистачає якоїсь найменшої хвилини! От якби забрати цю хвилину в того, хто її змарнував та передати тому, кому вона потрібна! Але, на жаль, так не буває. Всі ми маємо памятати про цінність часу! Адже він нам даний один раз для нашого життя, й іншого не буде. Тому час треба берегти та витрачати тільки з користю.</span>
Ось відповідь , переглянь
-Доброго школярі!
-Доброго дня!
-Сьогодні я проведу екскурсію в залі історії нашої столиці!
-А , що ж там може бути цікавого? - запитав Сергій
-Давайте зайдемо і я вам все розкажу.
- Але тут ж тільки картини і якісь старовинні надписи!- обурено вигукнула Анастасія
-Звісно! Тут зал у якому я розкажу вам про легенди Києва , як його заснували та інше!
-Це не цікаво!-хором промовив клас.
- Діти ви це чули?
-Що?!-тривожно викрикнув Петро
- Якісь кроки!
-Нічого дивного! Крім нас у цьому музеї ще багато людей!
-Ні!Музей закритий на реконструкцію і і ми тут самі , а працюють тільки два зали : "Київська історія" та "Давній Єгипет" у якому знаходиться мумія.
-Мумія?-хором викрикнули діти
-У двері хтось стукає?
-Так!
-Аааа! Який зараз рік?- зі страхом викрикнула мумія.
-ааа! Мумія , мумія! Рятуйтесь!
-Не бійтесь ! Це ж просто розіграш!
- Ні! Це мумія!
-Я вважаю , що це не так!
- Чому?!
- Тому , що бинту не вистачила і ця людина не заховала задню частину рукава , тому я можу стверджувати , що це наш сторож!
- Так!-викрикнула мумія- ви просто Шерлок Холмс!
- Екскурсія була б нудною , якщо б не "світла" фантазія ваших робітників!Дякуємо!- сказав класний керівник
-Прошу ! Я думаю ми можемо продовжити екскурсію!
-Продовжуйте! Але нехай "мумія" піде з нами!-сказала Оленка
