Кінець весни, початок літа – це період, коли ожила природа пахне і цвіте
на повну силу і у багатьох людей які живуть в місті, та й у сільських мешканців
теж, виникає непереборне бажання зібратися компанією з шашликами та іншими
атрибутами чудового відпочинку, і «посидіти »на природі. єдиним цілим. Це добре
і не засуджується, але: до того часу, поки ви нікому не заважаєте.<span>Навесні тварини виводять
потомство, з-під землі проростають рослини, на деревах розпускаються бруньки,
тварини і птахи вигодовують маленьких дитинчат. І в ту хвилину, коли ми хочемо
повеселитися під гуде музику, їм потрібна тиша. Хіба сподобалося б матері
вигодовувати дитину та укладати спати під гуркіт магнітофона?Тваринам не
подобається сучасна музика вона дуже гучна і дратує тварин. Ось і у
лісових мешканців тече особливе життя, і шум тут не передбачений.Адже
прислухайтеся до лісових звуків, що ви чуєте? Шерех вітру, тріск сухих гілок
під ногами, мелодійний спів птахів, дзюрчання джерела …Ось чому не потрібно в
червні шуміти в лісі тому що ви заважаєте тваринам піклуватися про своїх дітей.</span>
Червона книга --- це книга,у якій написані назви зникаючих із лиця землі тварин або рослин. Є також і чьорна книга,у якій записані назви тварін або рослин назавжди зниклих з лиця Землі.
<span>Вибагливо й вiльно пливуть по небу хмари. Я поволi затуляю очi. Чого тiльки не бачу я! На самому лише небi хмарний свiт переповнений велетнями, вони невпинно змагаються в битвах. Сiдаэ сонечко, заходять вечiрнi сутiнки, все починаэ жити своiм(c двумя точками i) казковим життям. Пригiрок у степу стаэ маленьким островом посеред моря, скирти сiна здаються великими кораблями.
</span>
Літку я відпочивала у селі у дідуся. Рибальське село Коблево знаходиться в Миколаївській області, тому влітку там неспекотно і Київської спеки я аніскільки не відчула.
З першого свого дня перебування в Коблево і до останнього я займалася звичайними справами: бігала з хлопцями на берег моря (село розташоване біля самого Чорного моря), там ми гуляли і грали, бігали в ліс по ягоди, допомагали дорослим розплутувати сіті і перебирати вилов риби . Ще я ходила зі своєю подружкою Танею в занедбану церкву на березі.
Церква, хоча і занедбана, дуже красива: білі кам'яні стіни, вузькі вікна-бійниці, стіни всередині розписані чудовими картинами на біблійні сюжети. Правда, розписи пообтерлись і обсипалися, але більшу частину зображень я розгледіла досить добре.
Крім походів по околицях, я також допомагала бабусі з дідусем по господарству: годувала домашніх тварин (у дідуся їх дуже багато, тут і кури, і свині, і навіть перепілки), мила підлогу в будинку, допомагала лагодити кришу. Пізніми вечорами ми дивилися по телевізору різні передачі, хоча дивувала мала кількість каналів - всього шість. Це було незвично для мене, я звикла клацати по сімдесяти каналах.
За літо мені так полюбилося життя в селі, що в кінці серпня, коли тато приїхав за мною, я з тугою покидала миле Коблево.
Як я провів літо
Влітку я з друзями був у таборі. Він знаходиться під Києвом в лісі.
Кожен день ми виходили на маленьке поле грали там футбол, вчили англійську мову та малювали. Мені сподобалися конкурси «природа і їжа». Я навчився там говорити по-англійськи.
Ще я був на дачі у бабусі. Там дуже красиво. Ми ходили в ліс збирати гриби, малину і суницю і милуватися природою. Ми дивилися з обриву на ліс, за яким ховається сонце.
Одного разу бабуся відвела нас з сестрою Катюшею в Київський музей Тараса Шевченка. Ми подивилися як жив великий поет. Ми бачили як він творив свої вірші, його художні малюнки та ознайомилися з його біографією. А коли ми повернулися з прогулянки, я із задоволенням послухав вірші, які були написані поетом: "Тече вода з-під явора", "Садок вишневий коло хати", "Нащо мені женитися?".
Так! Літо - це славна пора!
Ну наприклад:
" зимова пригода"
Одного разу на узбережжя чорного моря стояла дівчинка оленка. І дивилась як красиво падають сніжинки.А тут прийшов Марко і каже:
-Оленка ну що пішли?
-тобто,тобто куди пішли?- спитала не
зрозуміло Оленка.
-Консерви крутити.
-ні я не хочу.сказала зі зльозами на очах оленка.
- ну Олена ти що забула чи що? миж хотіли перейти чорне море і потрапити в пригоди!
-А так пробач просто тут так гарно що забуваєш про все і злітаєш! ну добрепішли. Ой вкільки пригод вони потрапили ой навіть не перечислити але коли вони повертальсь на зад поки йшли по зимовій стежці то Марко зказав:
- оце справжня зимова пригода.