На пpотязі існування людства, можна зустpіти безліч особистостей, досягнення яких не тільки значною міpою впливали, але й докоpінно змінювали життя інших людей.
Таких людей називають pефоpматоpами, великими, видатними людьми. Вони заслужили таке звання, адже зpобили неоціненний внесок у життя кожного.
Укpаїна також багата такими особистостями, життя яких залишило вагоми слід в житті нашої державивзагальному, та кожного українця конкретно.
Постаті Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Григорія Сковороди давно завоювали світове визнання. Вкрай важко знайти державу, мовою якої не звучали Шевченківські вірші. Його геніальність, талант, любов до Батьківщини не залишили байдужими цілий світ.
Ще одним українським представником на світовій арені є Леся Українка. Її емоційні і мелодійні вірші знайшли притулок у серцях багатьох любителів поезії по всьому світі.
Наша держава багата не лише видатними людьми літературного жанру, багато талановитих науковців зростали, вчились і працювали на її теренах. Всесвітньо відомі постаті Вернадського, Прочаніна, Заболотного, Патона, Філатова. І навіть зараз науковці України продовжують вносити свою лепту у такі науки як математика, фізика, біологія, медицина, історія та багато інших.
Також існує чимала кількість українських виконавців та композиторів. Особливу увагу слід приділити Миколі Лисенку, з ім’ям якого пов’язують українську композиторську школу. Його опери до сьогоднішнього дня мають успіх на всіх світових сценах.
Українці завжди займали провідне місце на міжнародні арені. Давайте збережемо пам’ять про цих людей, бо саме їхня діяльність допомагає Україні бути Україною.
Ответ: н.в тисяча вісімсот шістдесят перший рік
Р.в тияча вісімсот шістдесят першого року
Д.в тисяча вісімсот шістдесят першому року
Зн.в як і в називному
Ор.в тисяча вісімсот шістдесят першим роком
М.в у тисяча вісімсот шістдесят першому році
Объяснение:
Ми вчимо історію більшу частину свого життя. Спочатку школа й університет збагачують наші знання, згодом робимо це самостійно і в залежності від бажання. Але щоразу ми знову і знову повертаємося туди, в далеке минуле нашого народу. Колись Олександр Довженко сказав: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців». Це справді так. Історію потрібно вивчати, тому що це не тільки наше минуле. Це найбільша цінність, наша основа. Як можна дивитися в майбутнє, виховувати нове покоління без усвідомлення свого коріння самого себе. Адже хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього. Кожна освічена людина розуміє, що без історії Україна втратить своє значення, свій статус на фоні інших держав. Ніхто із нас не зможе пояснити, чому українці так шанують свою Батьківщину. Наш народ існує тільки завдяки тому, що його впродовж багатьох століть вимолювали, захищали й обороняли. Наперекір усім обставинам нам дали можливість вільно жити, дихати свіжим повітрям і ходити по рідній, Богом даній землі. Я вважаю, що минуле – це своєрідний досвід, який ми переймаємо від батьків, дідів, наставників. Без інформації попередників так ніколи б і не дізналися традицій, звичаїв, культури, форм поведінки. Тож, сьогодні освітяни активно піклуються про способи вивчення історії України в школах та інших навчальних закладах. Головною метою яких є належне освоєння знань про історичні події, які важливі для кожного з нас. Адже це неодмінно допоможе в розбудові сильної, вільної держави, з гордою назвою Україна.