Ніч на дворі;холодна ніч у суботу проти неділі.Такі ночі завжди заганяють людей у теплу хату,до ясного світла,до блискучого самовара...Надворі вітер виє,обдаючи пізнього перхожого холодними поцілунками темряви ,чорною марою налягає на землю.А в хаті,у теплому затишку,іде тепла розмова,очі любо грають,з уст не сходить весела усмішка.Усі запивають ту усмішку, теплим та пахучим чаєм.Такі вечори часто проводив Петро у своїй рідній хаті.
"Мамо, я так люблю тебе",- говорив Віталик.
Лис Микита хвалився: "Я прийду в місто і вкраду курку".
Василько поцікавився: "А хто живе в цьому будинку?".
"Ти дуже добра дівчинка",- дякувала Маринці бабуся.
Слово — срібло, а мовчання — золото.
<span>Часто люди<span> </span>говорять не подумавши, цим створюють проблеми і собі, і оточуючим. Так, мовчання можна зрозуміти неоднозначно, але в більшості випадків воно "рятує" людину.</span>
Порожня бочка гудить, а повна мовчить. Хто мовчить, той трьох навчить. Менше говори — більше почуєш. У стулені вуста муха не влізе.
Дієприслівниковий зворот, як і окремий дієприслівник, у реченні виступає обставиною. В усній мові й одиничний дієприслівник, і дієприслівниковий зворот, як правило, виділяються паузами, а на письмі відокремлюються комами. Відокремлення дієприслівникового звороту не залежить від його позиції в реченні.<span>Якщо два і більше однорідних дієприслівникових зворотів зв'язані сполучниками, між ними кома не ставиться.</span>
Криклива,темно,темнотінь,