Ріс собі на околиці самотній каштан.
Гарно цвів він навесні. Прилітала осінь, жовтіли і опадали листочки. Осипалися каштани, з сумом прощалися з деревом і падали на землю. Деякі з них під снігом перезимували. Навесні під теплим промінням сонця пустили коріння у землю-матінку.
Пройшли роки. Каштан не був більше самотнім. Вздовж дороги виросло багато дерев. Весною білими свічками зачаровують усіх довкола. А коли вітер заколише гілки, вітаються один з одним у великій сім’ї каштанів.
Скласти речення зі словами ріка-річечка пропоную так:
Річечка тонкою стрічкою тягнулась з високих гір.
Ріка Дніпро - символ нашого народу.
Прозора ріка-річечка дивувала всіх своєю красою.
Перед ним відслонилося море, і було воно фосфорично осяяне, мерехне, повне німого руху і трепету.
Вже одних колядників забрали війни, других - сира земля, а треті стали дідами.
Тетяно Павлівно, будь ласка, дозвольте вийти з класу.
Малі дітки — ясні зірки, світять і радують у темну ніч
Спати — не воювати
бджола-відома трудівниця...
правдою дружити-щастя заслужити