1.Ще спить засипана снігами земля.
2.Припорошена порохом стерня умлівала від сонця.
3.Маленькою хмаринкою темніє над яром закинутий в степу хутірець.
4.Замурзаний медом онучок<span> вигойдувався на міцних дідових руках.</span>
- Я не можу ставитися серйозно до того, що говорить цей білявий молодик, - сказав один.
<span>- І даремно, - заперечив інший, - доводи цього білявого юнака дуже переконливі.</span>
Зима є моєю улюбленою порою року. Вона чарує своєю білосніжністю і загадковісті. Я люблю ходити по вулицях і дивитись на вбрані в білу одежину дерева, будівлі в білих шапках, закуту кригою річку. На мій жаль, пташок залишається на зимівлю мало, але вони яскравими плямами прикрашають гілки дерев і узбіччя доріг, шукаючи поживи і перегукуючись між собою.
Особливо мені до вподоби морозні сонячні ранки, коли все мерехтить і вблискує, мороз вимальовує на шибках вікон дивні візерунки, а сніг все порошить сріблом і огорта місто чарівною ковдрою. А ввечері я люблю тихо сидіти біля вікна і прислухатися до метелиці, що так і кружля у світлі ліхтарів зимові метелики-сніжинки.
Ще я люблю цю пору року, тому що взимку святкується день Святого Миколая, Новий рік і Різдво Христове. Це свята, що мають веселу атмоссферу, сповнену надій і бажань на наступний рік<span>Ⓐ</span>.
Гарні квіти, як тюльпани, так і троянди.
Змінюється то день, то ніч.
Граючи в футбол , я отримував задоволення.