Однією з найвагоміших пам’яток історії культурного та духовного розвитку нашого народу в усі часи була та й залишається зараз Києво-Печерська лавра, споруди якої розташовані на території сучасного Києва.
Твір-опис міста в художньому стилі
Київ у минулому й сьогодні
Київ вражає своєю багатоликістю: з одного боку — це велике сучасне місто, а з іншого — кожна стара вулиця — це історія, що завмерла в часі й просторі. І хочеться зупинитися, подумки зануритися в той далекий час, коли біля Золотих воріт стояли відважні русичі, коли матері благословляли своїх синів у далекий похід і терпляче чекали їхнього повернення. Трагічні звістки про своїх чоловіків та синів сприймали киянки мужньо, і єдиною втіхою було те, що гинули мужні воїни заради рідної землі, рідного краю.
У Києві мирно вживаються й сучасне (модернове), і старожитнє, вони ніби доповнюють одне одного, прокладаючи місточок з минулого в майбутнє. Здається, що кожна вулиця пов'язана з якоюсь знаменною чи трагічною подією в історії нашої Батьківщини. Ось, наприклад, Банківська вулиця з її чудернацьким архітектурним витвором — Будинком химер (цікава й незвичайна історія створення цієї будівлі), неподалік — офіційно велична споруда приміщення Конституційного Суду.
А Софія Київська? Це таке незабутнє враження, коли маєш можливість доторкнутися рукою до кам'яних стін, які були ще за часів Ярослава Мудрого! Або пройтись Андріївським узвозом і поговорити з митцями-умільцями, які прямо на вулиці пропонують свої твори: від звичайного «ширпотребу» до дійсно мистецьких витворів.
Чи побувати в будинку Булгакова, який знаходиться неподалік. Або спинитися поруч із пам'ятником такої неоднозначної у ставленні до княжих справ княгині Ользі й подумати про тлінність людського буття та невмирущість історії.
Можна здійснити екскурсію на територію Києво-Могилянської академії, саме в ній кілька століть тому навчалися передові мислителі Європи, тут був і Г. Сковорода з його незабутніми філософськими поглядами.
Але Київ — це не тільки святкові вулиці. Це й безпритульні діти, яких можна зустріти на Хрещатику в переходах метро, і безліч реклам і вивісок англійською мовою (які ж ми були патріотичні, коли боролися з російськомовними написами!). Та попри всі проблеми, які є в кожного міста, відчуваєш, що ти — в столиці.
<span>...Проводжають навесні гостей міста квітучі дерева-символи Києва — каштани. Вони урочисто тримають канделябри суцвіть, ніби гостинні господарі: раді були вам, приїздіть ще до нас.</span>
Слово відіграє важливу роль у житті кожного з нас.З його допомогою можнп висловати почуття,емоції,передавати інформацію.Вонот буває добрим і злим,лагадним і грізним,веселим та сумним.Добре слово надихає на гарні поступки,а грубе накоїти лиха.Як кажуть в народі:"Слово не горобець,вилетить-не піймаєш."та:"Гостре словечко коле сердечко."Тому слід думати перед тим,як щось говорити.Мудре і добре слово допоможе попередити біду,дати пораду.В давні часи люди були обережні зі своїми висловлюваннями.Як говорить народна мудрість:"Більше діла-менше слів".Тому я раджу ,перед тим,як когось образити,подумати про те,як би було вам на місці ображеного.
Кожен пишається країною.в якій живе.Завжди хоче сказати про неї хороше слово.
Мова нашого народу- українська.Мова-це цінний дар,який дано людині.За допомогою мови люди спілкуються.думають.пізнають світ,рередають одне одному досвіт.
В усіх народів є своя мова.Мова береже історію свого народу.Вона є державною мовою .Українську мову вважають однією з найбагатших мов світу.Нашу українську мову особливо відзначають іноземці.
Кожне слово-це ніби діамантова намистинка. Милозвучна,як солов"їна пісня.
Бережімо нашу мову! Будьмо ж мудрими!Рідна мова -це наший скарб.
