Що потрібно людині для щастя і хто чи що робить нас щасливими? Відповідь на це питання – неоднозначна. Комусь потрібне визнання, комусь – гроші, а комусь достатньо сімейного затишку. Особисто для мене щастя – це парадоксальне відчуття. Буває тягнеться воно довго і так добре на душі стає. А буває – настає зненацька. Наприклад, перевівши стареньку бабусю через дорогу. Щасливим мене роблять найпростіші деталі: здорові батьки, друзі поруч, улюблений песик. Також відчуття щастя мені дарує весна. Коли перше тепленьке сонечко зігріває своїми промінчиками. Все навколо прокидається, оживає і стає так добре та тепло на душі. Для мене дуже важливо аби мої рідні були здорові. Щодня бачити посмішку на їх обличчі – справжня радість, без якої я не можу жити. Як же зробити людину щасливою? Напевно, достатньо зробити приємний комплімент про зовнішність і її очі засяють по-іншому. Я вважаю, що людина не може бути щасливою без можливості проявити свої почуття. Також, не менш важливим, мати заняття до душі, яке б приносило задоволення, так що радій свому життю бо воно того варте.
В) шляхом,листком А)квачем,Харкивом(у меня руский на клаве нету укр)
Б)ножем,молотком
Г)солдатом,чеберцем
1.Пізнати-підмет; зрозуміти- присудок
2.Любити - присудок
3.Прийшли, успадкувати - присудок
"Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі", - пише поетка сучасності Ліна Василівна Костенко. Свій перший вірш я написав про Україну. В ньому я возвеличив незламність і волелюбність українців, описав гори, ріки і полонини. Він ще не такий досконалий, але написаний від щирого серця.
Далі я почав писати вірші різножанрові. Про що б я не писав - природу, тварин, людей, світ - я зрозумів, що вся поезія оповита серпанком загадковості. Вірш є прикладом майстерності, яка досягається завдяки великому таланту та непосильній праці, самовдосконаленню.
Для мене поезія - наче ковток свіжого повітря, друге дихання. Коли я вперше прочитав вірші Ліни Костенко, я був приємно вражений силою її таланту, адже кожен рядок написаний серцем.
Я хотів би стати відомим письменником у майбутньому, щоб бути істинним сином свого народу, може, навіть, послідовником Ліни Василівни. Я осмислюватиму все, що накопичено й вистраждано століттями несвободи, боротьби, перемог і поразок, щоб нічого не розгубити в нелегкій дорозі в майбутнє тисячоліття. Мені байдуже, чи стану я популярним поетом, головне - ніколи не зважати на кон'юнктуру і писати найчесніші, найбезстрашніші поетичні твори.
[в'ідвйазати] [соловйі] [т'м'аний]
