Мама-лікар за покликанням.Її поважають колеги та хворі, яких вона лікує.Вона дуже пишається своєю професією, а я пишаюся нею.Коли я хворію, мама завжди мене вилікує і дасть гарну пораду.
Також моя мама дуже розумна і добре розуміє свою справу.Їй подобається лікувати людей, щоб бачити посмішки на обличчях і отримувати подяку.
Вона найкраща у світі.Я її дуже люблю і також хочу стати як вона-лікарем.
Кленове листя, книжкова пооиця, південний вітер, товариська допомога, шкіряний портфель, лисячий хвіст, пташиний щебет, класна робота, водний потік, коняча(кінна) грива, дослідницька ділянка, робочий фариух, фанерний ящий
якщо не важко, подякуй(тобто натисни на дякую)
Кожна людина починається зі знання свого родоводу. А її коріння закладене в батьківській домівці, в материнській пісні.
<span>Батьківська хата — це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів. </span>
<span>Усіх членів сім'ї завжди об'єднував живильний родинний вогник. Від матері до доньки передавалися старанно вишиті рушники, сорочки; від батька до сина — земля, любов до неї, вміння відчувати її біль, чути її голос. </span>
І до сьогодні зберігаються ці родинні Традиції. Сім'я, що не вберегла вогника, накликає на себе біду.<span>Вогонь здавна оберігав оселю, біля нього росли діти, він вважався священним. </span>
<span>Раніше біля вогню довгими зимовими вечорами збиралися за вишиванням чи куделею. Тут, біля родинного вогнища, навчали поважати свій рід, розповідали про його старійшин, про те, як вони жили, що робили, як співали пісні. Тут навчали поважати людей, бути добрими, чуйними до своїх близьких, навчали дітей допомагати один одному, любити одне одного. Зібравшись усією родиною, вирішували, як мають відзначати свята, як мають жити, щоб не було соромно перед людьми. Хата дає селянинові надійний захист, оберігає від негараздів, дарує світ. </span>
<span>Такі спільні зібрання біля родинного вогнища залишались у пам'яті людини на все життя як найсвітліша згадка про своє дитинство, про свою сім'ю, про родинні традиції. Про це так гарно написав Андрій Малишко: </span>
<span>Та де б не ходив я в далекій дорозі, </span>
<span>В чужім чи у ріднім краю, </span>
<span>Я згадую вогник у тихій тривозі </span>
<span>І рідну хатину свою. </span>
<span>Бо дивляться в далеч засмучені очі, </span>
<span>Хоч тінь там моя промайне. </span>
Бо світ иться вогник у темнії ночі,
Мов кличе додому мене!
<span>
<span>
</span></span>
Без(префікс)ім(корінь)ен(суфікс)н(2-ий суфікс) ий(закінчення) безіменн(основа)
Ответ:сьомга, чотирьох, кобзарський, гідність, Манчжурья, няньчити, вінчатися, ковзький, міський, пласький, волинський, шампанське, теслярський, гуцулський, підбераєшся, заводся, Херсонщина, менше, подільський, брівонці, стежинці, картинці, рученці, дончин, тонший.
Объяснение: у текст і присутні словосполучення "ськ" "зьк" "цьк"