Ще змалку нас учили, що природа — це велике багатство і її треба берегти. Все це вірно. Але в останні століття природа все більше страждає. А винуватцем цього явища є людина. Так, саме від людини потрібно охороняти природу. І ось чому. Людина давно втручається в природні процеси — змінює рельєфні поверхні, створює штучні озера та русла річок, розводить одні види тварин і рослин, знищуючи при цьому інші, добуває корисні копалини. Але про наслідки мало хто замислюється. Взяти хоча б повітря. На перший погляд як воно може зникнути? Але питання в тому, яке воно стало. Забруднене творіннями людини — автомобілями, трубами фабрик і заводів. А брудне повітря вбиває наші легені. Те ж саме з водою: відходи виробництв, які потрапляюють у воду, отруюють все навколо — рослини, тварин і людей. Таким чином, тут буде доречне прислів’я, яка говорить, що людство «рубає гілку, на якій сидить». Тому найголовніша задача людини — не забруднювати воду, ліс, повітря. Одним словом, не шкодити природі, а допомагати їй. Потрібно всього лише почати з себе: загасити багаття після відпочинку на природі, прибрати за собою сміття, зробити годівниці для птахів взимку, не зривати рідкісні квіти, та й взагалі не зривати рослини без потреби. Подумайте над тим, яким стане життя навколо нас, якщо ми самі все знищимо.
Спонукальне речення-це речення які спонукають до дії.У кінці спонукального речення ставиться крапка.
Але на нас покладена велика відповідальність . Тому що цю красу природи хочуть побачити й інші покоління . Адже природа - це найдорожще І найкрасивіше що у нас є . Природу треба берегти . Треба садити квіти , слідкувати та поливати дерева , не смітити . Якщо ми це будемо робити , всі гуртом , природа рідного краю стане ще багатша . Не забувайте , про це!! Бережімо природу !!
<span>А славний місяць листопад все листя обтрусив підряд, замів стежини чисто, прикрасив кожне місто.</span>
До нас у клас прийшла дівчинка. Вона була новенька. Староста підійшла до неї.