Україно, після далечі доріг я знов повертаюсь до тебе. Рідна земля, колись я знову тебе побачу. На чужині я завжди думаю про вас, вулиці мого дитинства.
Слово бібліотекар чоловічого роду
1. Правду каже прислівёя: "Без верби та калини нема України"
2. "Ні, - зринула мисль, - у такий спосіб пожежі не згасити, треба трактором перетнути дорогу стихії!"
3"Ходять тут усякі...- бурмоче дід - Недавно двоє пройшло"
4. "Чи бачили таке? - сказав батько, і помовчавши, додав: - Готовий хлібороб, одним словом"
PS: все писать именно так, как написано выше, вместе со знаками.
Збираючи лікувальну череду ми з друзями побачили велику череду корів .