Якось одного зимового ранку Василько запитав у тата.Які бувають зимові розваги.Тато відповів є такі розваги: хокей, кататися на ковзанах,ліпити снігову бабу.Василько дізнався , які є зимові розваги.І наступного ранку він вийшов на двір і розповів своїм друзям про снігові розваги
Мiй улюблений твыр мистецтва це твыр Пушкина: Евгений Онегин и Василий Пупкин, я люблю этот твыр потому что я дененерат) И я хотел бы чтобы все в мире были такими же кака я и любили это гоно)
Дзвіночки - це ударний музичний інструмент з ніжним, легким, прозорим звучанням. Дзвіночки також називають металофоном. Основа інструменту - набір металевих пластинок, що закріплені на дерев'яних брусках; вони трохи схожі на як клавіші у фортепіано. Грають на дзвіночках зазвичай паличками або молоточками, але деякі різновиди дзвіночків мають клавіші.
Золоте листя, серебряне волосся бабусі, гладке волосся дитини, оксамитові очі мами
У кожної людини на землі тільки одна Батьківщина. Це те місце, де вона народилася, де пройшли її дитячі роки, де вона виросла, місце, яке вона не раз проміряла своїми ногами. Моя Батьківщина — чудова Україна. Я щасливий з того, що народився і живу саме тут. Я дуже люблю свою Батьківщину за її неосяжні, красиві, безмежні простори. Вийди в поле — і ти одразу закохаєшся в золоті поля пшениці, яка наприкінці літа схожа на справжнє море. Увійди в пшеницю — і тебе майже сховають колоски, наче морські хвилі. І тільки небо буде синіти над дороговказом. Така краса милує мою душу. Здається, йшов би цілу вічність стежкою серед поля, тільки б вона не кінчалася.
А які в Україні красиві міста! Яка в них незвичайна стародавня і сучасна архітектура! Київ, Львів, Харків, багато інших міст, — усі вони свідчать при високий культурний рівень наших пращурів.
Хто не милувався сивочолим Борисфеном-Дніпром і Успенським собором, Києво-Печерською лаврою і Видубицьким монастирем, Золотими воротами княжого міста і Софією Київською? Все це неповторні духовні символи культури та історії нашого народу, одвічні цінності, без яких немислима наша Україна.
Золотоверхий Київ височіє на дніпровських схилах більше п’ятнадцяти століть. Київ, якому випала доля стати «матір’ю міст руських», якому довелося виконувати важливу історичну місію у формуванні найбільшої у стародавні часи європейської держави — Київської Русі.
З високості київських пагорбів оглядаючи далекі простори, що розкинулися поза Дніпром, мимоволі замислюєшся над питанням: чиї ми діти і звідки ми пішли, сучасні українці? І дуже хочеться знати, для кого наша земля була Батьківщиною тисячі років тому, якою мовою спілкувалися наші пращури, яке походження має слово «Україна»?
Оглядаючи рідну землю, захоплюєшся її величчю і красою. Який простір! Яка широчінь! На півночі країни багряніють червоною калиною нескінчені ліси, на сході встають терикони донецьких шахт, димлять трубами заводи і фабрики Слобожанщини, на півдні колоситься золоте море пшениці, на заході постають дивовижні Карпатські гори. І все це багатство — то моя Батьківщина, моя Україна!
