Трудиться
Труд корень
И суффикс
Ть окончание
Ся суффикс
1. Другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту й значення, називаються:
Б) відокремленими.
2. Відокремлюються:
А) лише другорядні члени речення.
3. Речення з відокремленим членом:
В) Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля (М. Олійник). (відокремлене означення)
4. Речення з відокремленим означенням:
В) У сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми (А. Шиян).
5. Речення з відокремленим неузгодженим означенням:
Г) Юрій Яновський – високий, ставний, з вольовим обличчям і розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно усміхається (Петро Панч).
6. Речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення:
А) Осяяний сонцем, перед вами розкривався зовсім новий світ (О. Довженко).
7. Речення з відокремленою прикладкою:
Г) І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день Божий умивали (Т. Шевченко).
8. Речення з відокремленим додатком:
Б) Нікого тут нема, крім мене й господині (М. Рильський).
9. Відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.
1) Налякані чужим голосом, птахи з тривожним писком крутились над головою Соломії (М. Коцюбинський). –
Г. Відокремлене означення.
2) Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають (Марко Вовчок). – Б. Відокремлена прикладка
10. Синтаксичний розбір речення.
|Замість (прийм.) тополь (іменн.)|, край (прийм.) шляху (іменн.) виросли (дієсл.) металеві (прикм.) щогли (іменн.).
[|_ _ _|, ═ —].
Речення розповідне, стверджувальне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим додатком.
Граматична основа:
підмет (—) – щогли;
присудок (═) – виросли.
Другорядні члени речення:
обставина місця (_._._) – край шляху;
означення узгоджене (~~~)– металеві;
додаток відокремлений (_ _ _) – замість тополь.
У кожної людини є своя мета в житті і своє уявлення про успіх. Для кого успіх – це матеріальний достаток, а для кого це, перш за все, досягнення гармонії з самим собою і природою. На мою думку, успіх повинен приносити задоволення. А чи принесе він бажаного, якщо досягати його не правдивим шляхом, а обманюючи людей або підлещуючись до них? Думаю, що ні. Тобто, заради справжнього успіху не можна кривити душею і намагатися знаходити компроміс з власним сумлінням
Яскравим прикладом залежності результату від способу його отримання є трагікомедія Івана Карпенко-Карого «Сто тисяч». Головний герой твору - Герасим Калита, - намагаючись примножити свої статки, зраджує своєму сумлінню і вдається до злочину. Він, усвідомлюючи всю сутність нечесної справи, погоджується на угоду про отримання фальшивих грошей. А потім же, сам втрапляє до паски злодіїв: гроші він не отримує, а ще й втрачає своїх п'ять тисяч. Цей приклад показує те, що нечесний шлях приведе до також нечесного успіху.
В звичайному житті, а не на сторінках книг, випадки досягання успіху нечесними шляхами вже встигли стати чимось буденним. Винятком не стало і моє життя. Один час, бачачи перед собою високу мету, я намагалась знайти найлегший шлях її здобуття. Прямуючі до цілі, я намагалась використовувати багато існуючих методів, серед яких були і хитрощі, і лицемірство, і лестощі. Але я дуже швидко стала помічати закономірність - чим гірші методи, тим менше задоволення приносить успіх, навіть якщо він досягнутий у повній мірі. Після таких вчинків, моє сумління не залишало в спокої душу ні на мить. Тоді я почала шукати, хоч і складніші, але правильні шляхи. І хочу запевнити кожного, що це дійсно дозволило мені повною мірою отримувати задоволення від справи і її успішності.
<span> Отже, щоб досягти успіху потрібно боротися і здобувати, виявивши наполегливість і правдивість, не стаючи до боротьби із власним сумлінням. Шлях до успіху, без сумніву, повинен бути чесним: інакше отримане й успіхом не назвеш. Тому так важливо з самого початку стати на вірний шлях, щоб потім не шукати втраченої дороги. </span>
Коли йдеш на другий поверх, іди спокійно тримаючись за поручні
орхидея — слово из 4 слогов: ор-хи-де-я. Ударение падает на 4-й слог.
Транскрипция слова: [арх’ид’ий’а]
о — [а] — гласный, безударный
р — [р] — согласный, непарный звонкий, сонорный, парный твёрдый
х — [х’] — согласный, непарный глухой, парный мягкий
и — [и] — гласный, безударный
д — [д’] — согласный, парный звонкий, парный мягкий
е — [и] — гласный, безударный
я — [й’] — согласный, непарный звонкий, сонорный, непарный мягкий
[а] — гласный, ударный