Ответ:
1).моя сім'я весела;
2).моя сім'я дружня;
3).моя сім'я велика/маленька;
4).моя сім'я доброзичлива;
5).моя сім'я міцна та здорова.
Звичайно у мене є друзі! Але з них виділяється ( ім`я ). Він(вона) дуже мила(милий), добрий(добра) та веселий(весела). Ми разом гуляемо, робимо домашнє завдання... Вмене дуже багато приємних спогадів із ним (нею). (приклад спогадів)
Я обожнюю свою(свого) найкращого(найкращу) подругу!
В слові "журавлі" 3 слога, 7 букв, 7 звуківв: [ж]-[у]-[р]-[а]-[в]-[л]-[і]
Объяснение:
Що таке подвиг?
Заглянемо у словник: важлива своїм значенням дія; вчинок, здійснюваний у важких, небезпечних умовах; героїчний, самовідданий вчинок; самовіддана діяльність, поведінка, викликана глибоким почуттям; пригоди, витівки.
Що ж примушує людину зробити подвиг? Я вважаю, що ніщо не може примусити людину здійснювати подвиг. Це внутрішній порив душі — врятувати іншу людину: дитину, старого, жінку. У момент серйозної небезпеки навряд чи є час міркувати довго. У долі секунди, які у людини єна роздум, спрацьовує підсвідомість. А підсвідомість — це спресований досвід попередніх поколінь, виховання, моральні принципи, за якими живе людина, власний життєвий досвід. Спрямованість душі не на себе, а на інших, мені здається, і грає вирішальну роль в здатності людини зробити подвиг.
Моя мама вважає, що подвиг — це, коли людина, жертвуючи своїм життям, рятує інших.
А тато думає, що подвиг — це коли відчуття любові до Батьківщини, сім'ї і просто дорогих людей, заглушає в тобі відчуття страху, болі і думки про смерть і штовхає тебе на сміливі вчинки, при цьому не замислюючись про наслідки, які можуть трапитися з тобою!
Можливо, ви чули знаменитий вираз "Геркулесова праця [подвиг]". Звідки ж воно узялося? Геркулес (Геракл) — в грецькій міфології герой, син Зевса і смертної жінки Алкмени. Зробив знамениті дванадцять подвигів: задушив немейського лева, убив Лернійську гідру, очистив авгієві конюшні та інші. На згадку про свої мандри Геракл поставив "Геркулесові стовпи". Так у давнину називали дві скелі на протилежних берегах Гібралтарської протоки. Стовпи ці вважалися "краєм світу, за яким немає далі шляху. Тому вислів "дійти до Геркулесових стовпів" почало уживатися в значенні: дійти до межі чого-небудь, до крайньої точки. Ім'я ж самого Геракла стало прозивним для людини, що володіє великою фізичною силою. Вимлів "геркулесова праця" уживається, коли говорять про яку-небудь справу, що вимагає незвичайних зусиль.
Радість життя
Кажуть, що життя схоже на зебру – смужка біла, смужка чорна. Багато чого трапляється з кожним з нам, і щось нам подобається, а щось ні. Усі ми прагнемо розтягнути білу смугу в житті якомога ширше, а чорну проскочити якнайшвидше. Ми прагнемо позитивних вражень та переживань, цікавих подій, радісних сюрпризів.
Та буває, що проблеми ніби стають у чергу, щоб заважати нам радіти життю. То неприємності, то хвороба, то грошей немає. Буває, здається, що неможливо радіти життю, коли тобі вдома світить генеральне прибирання, величезне домашнє завдання та відсутність смартфону останньої моделі. Люди звикають концентрувати свою увагу не на щасливих моментах, а на тому, що їм перешкоджає. І тоді життя вже здається зовсім безрадісним.
Деякі люди все життя покладають на досягнення мети, яка має зробити їх щасливими. Добре, якщо так і стається. Та мені здається, що поки людина досягне всього, чого прагне, вона може втратити здатність радіти будь-чому взагалі, бо буде перебувати у постійна напрузі.
Звичайно, і мета в житті, і досягнення важливі для людини. А просто радіти життю можна і на шляху до них. Мудрі люди кажуть, що велика радість життя – це вміння помічати маленькі її приємності. Краса природи, тепле сонечко, веселий дощ, прогулянка, смачна страва, красива музика, гарна книга, розмова з другом – прості та доступні для кожного речі. Улюблене заняття також викликає відчуття радості. Наприклад, моя старенька бабуся досі порається у городі, хоч вже ледве ходить, а на грядках не стоїть, а сидить на табуретці. Вона каже, що це їй просто дуже до душі, їй радісно бачити, як завдяки її турботі родять овочі та фрукти. Тож у праці, у самому її процесі, також можна знайти радість життя.
Ми часто чуємо, що життя – головна цінність людини. А насправді усвідомлюємо це найчастіше під час якихось великих катастроф чи війн. Тому, на мою думку, ми маємо використовувати кожну можливість порадіти просто тому, що живемо.
