Мій найкращий день був у 1 червня.Він пройшов у мене чудово. Ранок почався з того , що я прокинувся рано , сам , ніхто мене не будив . Після сніданку мій тато поїхав у справах . Я став дзвонити друзям і кликав їх піти на річку .
Я особливо не сподівався , але несподівано зібрався натовп людей у вісім ! Одного хлопчика і дівчинку я навіть раніше не знав , ми познайомилися. Я керував походом і повів усіх на річку. Наша компанія відмінно провела час . Ми купалися , засмагали , кидали один одного в воду. Було багато веселощів , вереску .
<span>Коли я повернувся додому , тато вже приїхав і привіз мені велосипед. Ось радості - то було! Коли ми з моїми друзями Колею і Сашею обкатали його у дворі , то народилася ідея поїхати в гості до нових друзів . Я маю на увазі Рому і Оксану , з якими ми познайомилися по дорозі на річку. Тоді ми поїхали на велосипедах до них на вулицю. Ми сиділи з Ромою , Оксаною та їх знайомими на лавці під деревом. Просиділи до пізнього вечора , добре поспілкувалися , а потім поїхали додому . І до речі , вдома мене зовсім не стали лаяти за те , що я пізно повернувся. А ще я подружився з Оксаною , і ми дружимо з нею і тепер .</span>
свежесть-све жесть 2 слога
с-{с}-cогл.глух.тв.
в-{в;]-согл.зв.мягк.
е-{э}-гл.ударн.
ж-{ж]-согл.зв.тв.
е-{е]-гл.безуд.
с-{с}-согл.глух.тв.
т-{т;]-согл.глух.мягк.
ь-{ }
8 букв -7 звуков
<span>я живу в Україні учюсь в ,,,,, школі жуву біля скелі мрію полетіти в космос і відкрити свою планету</span>
Не знаю,як добирати звуки,але ось слова:
а)погожий,сонячний,світлий.
б)сильний,листяний,безбарвний.
в)біла,беззупинна.
г)несміливий,короткий,несильний.
Майже щоліта я їжджу до бабусі в село Веселе. Там у мене є приятель Андрій. Він мій ровесник і так само, як і я, приїжджає влітку до своєї бабусі з міста. Андрій - веселий і добрий товариш, хоча й любить прихвастнуть, та й боязкуватий малість: Один раз пішли ми з Андрієм і іншими хлопцями в ліс. Довго ходили, назбирали грибів, наїлися чорниці. День уже давно перевалив за обід, коли ми повернули додому. Ідемо, різні цікаві випадки з життя один одному розповідаємо. А Андрюшка що не скаже, виходить, що він самий сміливий, найшвидший, самий кмітливий. Ми посміюємося тихенько, але не заперечуємо - нехай собі бовтає. Але отут недалеко від краю лісу ми почули незрозумілий шум. Загрозливий тупіт насувався прямо на нас, тріскотіли суки, і мені, якщо чесно, стало небагато не по собі. Але. я подивився на місцевих хлопців і побачив, що їм ничуточки не страшно.<span>Андрій же, не втрачаючи ні секунди, незбагненним чином забрався в густі колючі кущі й тихо, з розширеними від страху очами, подавав нам звідти знаки. Незабаром шум вийшов, і сільські хлопці прийнялися реготати, витягаючи Андрюшку із чагарнику. Виявляється, за пагорбом пролягала тропа, по якій сільська череда вертається додому. Так ми, міські, злякалися звичайних корів, а Андрій цим літом
більше не хвастався.</span>
