Настала зима, найулюбленіша пора року дітей, коли можна на санках покататися, і на лижах, і на ковзанах. Особливо добре, коли зима сніжна, коли навколо багато заметів. Тут можна і замків налаштувати, і снігових баб наліпити, пограти в сніжки, ну, в загальному, є чим зайнятися дітям.
Ще зима дуже красива пора року. Іноді вранці виходиш на вулицю і не впізнаєш рідні місця: все вкрито білим полотном, а на деревах сріблястий іній, який так і виблискує на сонці.
А яка краса в зимовому лісі! Стоїш і не можеш намилуватися всією пишністю зимового лісу. Ялинки закутані в білі шуби, тоненькі берізки обвішані сріблом, а на пеньках лежать білі пухнасті шапки. На снігу видно сліди звірів. Ось недавно лисиця пробігала, а днем раніше проходив лось. Тільки шкода, що взимку дні короткі, і не можна довго гуляти лісом, насолоджуючись зимовим пейзажем.
Ще взимку святкують свята, які зігрівають навіть у найгіршу погоду. Будинки, магазини обвішані яскравими гірляндами, на площах стоять прикрашені ялинки, а поряд з ними Дід Мороз зі Снігуронькою або сніговик. Все це створює атмосферу свята, радості, казки. Як здорово, що настала зима і принесла з собою стільки радості дітям і дорослим!
Я люблю осінь за те що восени можна ходити у ліс по гриби, по ягоди. А ще осінь це прекрасна пора для прогулянок парку. Восени виростає багато фруктів, ягід.
Михайлівський Злотоверхий це назва газети чи тексту?
Усі в класі сиділи тихо, адже знали, що в них дуже сувора вчителька.
Тут цілих три граматичних основи.
<span>Абихто, чимало, якже, немовби, стривай-но, казна-скільки, хтозна-навіщо, який-небудь, поки що, трохи не, щодо, абощо, чимдужче, анітрошечки, абиякий, я,ти, він, мене,їх.</span>