у наш час люди не мають рамок в тому, що добре, що погано. вони роблять усе, не думаючи про наслідки, не думаючи, що можливо вони роблять іншим боляче. Саме тому, вони не мають совісті. Вона не мучає їх щоночі, вона не каже їм, що так робити не можна і це жахливо... Бачачи те, що одна людина робить погано, інша подумає:"а чому йому можна, а мені - ні?". І так формується суспільство без моральніх цінностей, без сумління. Суспільство, для якого слова "правда" та "совість" нічого не значать. Ще Тарас Шевченко попереждав нас про це:
Помер 20 лютого 1054 р на 76 му році життя
8.Б
9. В.
10. В
11.1)Панував осінній спокій скрізь: у садку й у полі, у лісі й на городі.
2) У садку й у полі, у лісі й на городі - скрізь панував осінній спокій
Не дрібен язик
Що ладен сказати,
А славен розум,
Що повен гадати.
І зелен світ тоді стає, еоли у голові хоч трохи є...