<span>только три цели </span>
<span>1)внешнеполитические-обмен посольствами,развитие торговли </span>
<span>2)удовлетворение собственных прихотей и желаний-збор налогов </span>
<span>3)объядинение 'русских' земель вокруг москвы-завоевательные войни,брачные союзы,договоры о протэкторате москвы над княжеством</span>
Вопрос:
5. Переселенческая политика в ходе аграрной реформы предполагала:
а) выезд российского крестьянства в ближневосточные страны;
б) переселение крестьян из Сибири в Европейскую часть страны;
в) переселение крестьян из центра на окраины страны.
Ответ:
в) переселение крестьян из центра на окраины страны.
<span>Ұлықбек Есдәулетов <span>Арыстандай айбаттым,
Жолбарыстай қайраттым,
Аспандаған байрақтым,
Қанша жұлдыз жайнаттың,
Қанша бұлбұл сайраттың,
Қазақстан, ардақтым!
Тұлпарыңның шабысын,
Домбыраңның қағысын,
Күңіренткен тау ішін,
Дарияңның ағысын
«Сүйем!» десем - бәрі шын,
Қазақстан - намысым!
Әрбір тасы - киелім,
Әр уығы - жүйелім,
Ән кернеген жүрегін,
Күй кернеген тиегін,
Сары алтыннан сүйегің,
Қазақстан - жыр елім!
Шаңырағың - шырағым
Топырағың - тұмарым,
Ғаламда жоқ сыңарың,
Ғажайыбым, жұмағым,
Басы таза бұлағым,
Басылмайтын құмарым,
Қазақстан - қыраным!
Айың тусын оңыңнан,
Күнің тусын солыңнан,
Жұлдыз жансын жолыңнан,
Басыңа бақ орнасын,
Қыдыр болсын жолдасың,
Құдай сені қолдасын,
Қазақстан - көз жасым!..</span><span>
</span></span>
Первой задачей являлся прорыв дипломатической и экономической блокады страны. В 20-х гг. советскому правительству удалось в целом решить эту задачу. Ряд мирных договоров с приграничными странами был заключен уже в 1920–1921 гг., а после Генуэзской конференции 1922 г. началось постепенное налаживание отношений СССР со странами западного мира. Первой среди ведущих европейских держав, восстановившей дипломатические отношения с СССР, стала Германия. В апреле 1922 г. между этими государствами в Рапалло был заключен договор, определивший дружеский характер отношений между ними на следующее десятилетие. Обе стороны были заинтересованы в тесном политическом, экономическом и военном сотрудничестве – и униженная Версальским миром Германия, и нуждавшаяся в научно-техническом содействии Советская Россия. Окончательный прорыв дипломатической блокады произошел в середине 20-х гг., когда в течение нескольких лет СССР установил дипломатические отношения с Англией. Францией, Италией и рядом других ведущих стран мира. В 1934 г. СССР был принят в Лигу Наций и стал играть заметную роль в создании системы коллективной безопасности в Европе.
Что касается выполнения второй задачи – поиска надежных и долгосрочных государств-партнеров, то ее выполнение существенно осложняла упоминавшаяся двойственность характера Советского Союза.
На протяжении 20-х—30-х гг. дружественным СССР государством была лишь Монгольская Народная Республика. Кроме того, наша страна оказывала военную помощь испанскому республиканскому правительству в гражданской войне и Китаю в войне с Японией. В зависимости от конкретных внешнеполитических обстоятельств СССР сотрудничал в разные годы с Германией, Англией, Францией и рядом других государств.
Третью задачу – продвижение «мировой революции» на территорию других стран – Советское государство начало выполнять еще в 1919 г., когда в Москве для этих целей был создан Коминтерн – международная коммунистическая организация. Коминтерном были организованы восстания в Германии и Болгарии (1923). Однако неудачи военных выступлений, а также крайне негативная международная реакция на них заставили руководство СССР несколько дистанцироваться от непосредственного участия в революционной деятельности в других странах. Тем не менее на протяжении всех лет своего существования Советское государство продолжало осуществлять контроль за действиями крайне левых сил и их поддержку во всем мире.
Таким образом, в течение 20-х – начале 30-х гг. СССР сумел преодолеть дипломатическую изоляцию. В то же время ведущие государства мира в силу изложенных выше причин рассматривали существование СССР как потенциальную угрозу их безопасности. Во внешней политике Советской страны был совершен переворот от идеи мировой революции к концепции построения социализма в условиях капиталистического окружения и необходимости в этой связи сотрудничества с иностранными государствами.
Історичні джерела про скіфів. Практичне заняття 4 <span>1. Що розповідають пам'ятки про життя скіфів?
Уявіть, що вам потрібно створити експозицію, присвячену Історії скіфів. Які пам'ятки використаєте? Стисло схарактеризуйте відібрані експонати.
Працюймо самостійно. Завдання 1. Підготуйте за відібраними експонатами розповідь про життя скіфів. Кожну з пам'яток описуйте за зразком: «Експонат №___-це... Пам'ятка може розповісти про... Відомо, щоскіфи...».
2. Що відомо про спосіб життя, побут і вірування скіфів з ни-
Проаналізуйте документи за запитаннями:
1. Про які заняття скіфів повідомляють джерела? 2. Який висновок можна зробити на основі уривка про спосіб життя скіфів? 3. Що ви дізналися про поховальні обряди скіфів? 4. У чому цінність фрагментів джерел? Що в розповідях вразило найбільше?
«...Так звана Скіфська пустеля с рівниною, багатою на траву, але позбавленою дерев І помірно зрошеною. Скіфи... живуть у кибитках, з яких найменші бувають чотириколісні, а Інші шестиколісні; вони кругом закриті повстю* й зроблені подібно до хат: одні з двома, інші з трьома відділами; вони непроникні ні для води (дощової), ні для снігу, ні для вітрів. У ці вози запрягають по дві чи по три пари безрогих волів. У таких кибитках перебувають жінки, а чоловіки їздять верхи на конях; за ними йдуть їхні стада овець і корів та табуни коней. На одному місці вони залишаються стільки часу, доки вистачає трави для стад, а коли її обмаль, переходять в іншу місцевість. Самі вони їдять варене м'ясо, п'ють кобиляче молоко та їдять "паку" (це сир з кобилячого молока)» (Псевдо-Гіппократ). «Могили їхніх царів розташовано в місцевості Геррів, у тому місці, до якого Борисфен судноплавний, пливучи від моря... Помістивши покійника на підстилку в могильному склепі, встромлюють у землю з усіх боків від покійника списи, а над ними кладуть деревини та вкривають його очеретяними матами. У просторому приміщенні склепу ховають одну з його наложниць, його чашника й куховара, конюха, особистого слугу, вісника і його коней, а також певну частину його речей і так само золоті чаші. Коли вони все це зроблять, то насипають землю й споруджують великий курган, намагаючись зробити його найвищим. Так вони ховають своїх царів...» (Геродот).
Працюймо самостійно. Завдання 2. На основі історичних джерел доведіть, ^У що скіфи були кочовиками та вірили в потойбічне життя.
3. Про які подробиці походу персів проти скіфів довідуємося з розповіді Геродота?
Проаналізуйте документи за запитаннями:
1. Про яку подію йдеться у фрагменті джерела? 2. Поміркуйте, чому скіфи не вступали у відкритий бій з персами. 3. У чому цінність фрагмента джерела?
«Після здобуття Вавилона Дарій вирушив у похід на скіфів... Швидко просуваючись із військом, скоро Дарій прибув до Скіфії, він натрапив там на обидві об'єднані частини скіфського війська і почав їх переслідувати, а вони уникали зустрічі з ним, тримаючись від нього на відстані одного дня шляху.
...Нарешті Дарій опинився у великій скруті. Скіфські царі довідалися про це й послали вісника з дарами до Дарія: птахом, мишею, жабою і п'ятьма стрілами. Перси спитали людину, що принесла ці дари, яке значення вони мають, але той відповів, що він одержав доручення лише передати їх і якнайшвидше повернутися. "Хай самі перси, - сказав він їм, - якщо вони розумні, зрозуміють, що означають ці дари".
Коли перси про це почули, вони почали міркувати. На думку Дарія, це означало, що скіфи піддаються й приносять землю і воду, І такий висновок він робив із того, що миша народжується із землі й годується тими самими плодами, що й людина, жаба перебуває у воді, птах дуже схожий на коня, а стріли означають, що скіфи складають зброю. Таку думку висловив Дарій, але зовсім протилежна до неї була думка Гобрія... Він зробив висновок про те, що дари означали таке: "Якщо, перси, ви не станете птахами і не полетите високо в небо, або мишами і не сховаєтеся в землю, або жабами і не пострибаєте в болота, то ви не повернетеся до себе, вас загублять оці стріли". Так перси витлумачили ці дари».
Працюймо самостійно. Завдання 3. Чи мали перси шанс перемогти скіфів у Причорноморських степах? Відповідь обґрунтуйте, спираючись на джерело. & Запропонуйте своє тлумачення «дарунків» Дарію.
«Поставте собі оцінку за урок, зарахувавши за різні етапи роботи відповідні бали: за кожне із завдань (завдання 1-3) - від 1 до 3 балів; так само від 1 до 3 балів оцініть свою участь в обговоренні в парах (максимальна оцінка за урок - 12 балів).
Як ви вважаєте, чи залишили скіфи, які жили набагато раніше від часів, коли на історичній арені з'явилися українці, слід в українській культурі? У чому він виявляється?
Типо так</span>